У стінах Львівської духовної семінарії Святого Духа (УГКЦ) цієї суботи, 20 січня 2024 р., з ініціативи Лицарів Колумба відбулась Різдвяна вечеря, на яку зібралися близько 100 дружин, дітей та батьків загиблих воїнів.
Серед запрошених були зокрема сім’ї зі Львова, якими опікуються Лицарські ради та духівники при греко-католицьких парафіях храму Покрову Пресвятої Богородиці на Личаківській, храму Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові, Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, а також римо-католицького храму Архангела Михаїла.
Святкова різдвяна програма розпочалася спільною молитвою в семінарійній каплиці — Молебнем до Богородиці та Парастасом за померлих воїнів і всіх жертв війни. Опісля Юрій Малецький, Національний делегат Лицарів Колумба в Україні, коротко розказав про їхні втілені проєкти психологічної реабілітації, матеріальної допомоги, молитовних виїзних прощ, а також поділився подальшими планами Лицарів щодо підтримки родин, які втратили близьких.
Пан Юрій пояснив, що ідея такої зустрічі — зібрати сім’ї, об’єднані горем:
— Ми не можемо осягнути розумом вашу втрату. Але розуміємо, що кожен із вас може поділитися своїм досвідом, обійнятися, поспілкуватися і підтримати того, кому тяжче це пережити, — сказав він. І підкреслив, що в Україні немає «чужих» дітей, як і «чужих» матерів та дружин: «Наш обов’язок —допомогти їм переживати втрату й підтримувати їх».
Скаутська молодь виступила з різдвяним вертепом, адаптованим під реалії війни. А на прохання Лицарів, заспівали кілька колядок разом із присутніми.
Отець Ігор Бойко, ректор Львівської духовної семінарії, подякував усім, хто відгукнулися на запрошення.
— Це нагода відкритися для інших, поділитися своїм болем. Бо коли ми його проговорюємо і ним ділимося — нам справді стає легше на серці, — сказав священник і додав: «Розділити людський біль — це вміти бути поруч».
Ця різдвяна зустріч і була свідченням «буття поруч»: на молитві, в храмі, слухаючи колядок і спілкуючись із Лицарями та священниками під час трапези. Діти в цей час разом зі скаутськими провідниками робили патріотичні браслети.
Подібні зустрічі з нагоди Різдва відбулися і в інших українських парафіях: у Золочеві, Червонограді, Києві та Фастові, де Лицарі особливо опікуються родинами полеглих захисників. Так вони стараються жити першочерговою місією Ордену, сформульованою його засновником, блаженним отцем МакГівні: опікуватися вдовами й сиротами, які є найбільш уразливими та потребуючими сьогодні в Україні.
— Ця підтримка важлива для родин, в яких загинули чоловіки, батьки, діти. Горе нас об’єднало, а вони по змозі роблять усе, щоби ми почувалися спільнотою, — сказала Надія Врубель, мати полеглого військового Максима.
Довідка
«Лицарі Колумба» — найбільша у світі братерська католицька організація. Спільноту заснував о. Майкл МакГівні (беатифікований 2020 року) в Нью-Гейвені 1882 року. Він об’єднав групу чоловіків, які хотіли підтримувати й формувати один одного в католицькій вірі та допомагати потребуючим.
Їхня діяльність ґрунтується на чотирьох головних принципах: милосердя, єдності, братерства та патріотизму. Орден діє у кількох країнах світу й об’єднує понад 2 мільйони чоловіків. В Україні Лицарі Колумба присутні з 2013 року й налічують майже 2 600 братів — вірних 65 парафій Римо- та Греко-Католицької Церкви.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Лицарі Колумба почали активно займатися підтримкою осіб, що постраждали від війни, як в Україні, так і поза її межами.
Фото: Тарас Бабенчук