Питання: я маю сумніви щодо таких фільмів, як «Смертельна зброя» і «Міцний горішок», стрічок про Індіану Джонса тощо. Чи гріх їх дивитися? Це фільми, на яких я виріс, але оскільки я прийняв католицьку віру, я стурбований тим, що чиню неправильно, дивлячись їх. Я боюся Бога. Можливо, ви допоможете вирішити цю дилему. Дякую і бережи вас Бог.
Відповідь: дилема — це гарне слово. Споживання медіаконтенту створює справжню дилему. З одного боку, фільми нас розважають, допомагають розслабитися, забезпечують приємну соціальну взаємодію та приносять задоволення… це ніби добре. Але ми платимо за це тим, що впускаємо у себе шкідливий вміст. Що робити? Чи правильно ми чинимо, добровільно наражаючись на медіа, які суперечать посланню Євангелія?
Я відповім на це питання, маючи на думці морально сумлінних дорослих. Багато хороших людей, навіть тих, хто усвідомлює проблеми сучасного кінематографу, не хочуть, щоб хтось втручався у їхнє приватне життя. Безперечно, їх не задовільнить моя відповідь. Що стосується сімей і дітей у цій важливій сфері, то сказане мною, безумовно, є актуальним, але на цю тему варто би сказати набагато більше.
Ісус каже: «Світло тіла — око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. 23 А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві» (Мт 6, 22-23). Апостол Павло закликає думати про «усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе» (Флп 4, 8). У цих уривках підкреслена необхідність правильно бачити і правильно мислити. Бачити і мислити. Очі й розум — немов поля, на яких розігрується християнське життя.
Не можна заперечувати, що ми думаємо про те, що ми бачимо. І що ми хочемо того, про що думаємо. І що ми робимо те, чого хочемо. Медіаіндустрія це знає. Їй відомий потужний зв’язок між тим, що ми бачимо, думаємо та робимо, і тому вона використовує це на кожному кроці. Отже, нам потрібна пильність у споживанні медіаконтенту.
Ви запитуєте, чи може бути гріхом перегляд «Смертельної зброї» чи фільмів про Індіану Джонса. Я сподіваюся, що вас, з-поміж іншого, турбує насильство, ненормативна лексика і нескромність у цих фільмах. Слід визнати, що порівняно з багатьма сучасними фільмами, ці стрічки відносно скромні. Але так, навіть перегляд фільмів 80-х, може ввести нас у гріх. Коли це відбувається? З практичного погляду, відповідь не буде однаковою для кожної людини.
Але моральний принцип тут послідовний: я повинен уникати всього, що свідомо спонукає мене грішити або стає для мене приводом до гріха.
Іноді користуватися цим принципом перегляду фільмів просто. Якщо відверто сексуальний контент штовхає нас до гріха пожадливості — тобто, змушує добровільно піддаватися пошуку сексуального задоволення поза шлюбом, — тоді нам слід дивитися щось інше, або не дивитися нічого взагалі.
В інших випадках, — можливо, у більшості випадків, — вплив фільмів не такий прямий. Тоді ми повинні провести те, що Анонімні Алкоголіки називають «безстрашною моральною інвентаризацією» наших глядацьких звичок. Спитаймо себе: чи корисний для нас цей фільм? Чи наближає він нас до Бога?
Однак, це загальні питання, на які важко відповісти. Як отримати відповідь, достатню для того, щоб спонукати нас вжити корисних заходів? Ставмо собі більш конкретні питання — і відповідаймо на них чесно:
- Чи сцени з цього фільму спокушають мене грішити?
- Чи грають вони на моїх моральних слабкостях?
- Чи вони змушують мене бажати речей, від яких я свідомо відмовився?
- Чи ускладнюють вони дотримання вірності зобов’язанням, які я добровільно прийняв?
- Чи спонукають до невдячності за ті речі у моєму житті, які є частиною Божої волі?
- Чи вони послаблюють або підривають мою віру чи довіру до Бога чи Католицької Церкви?
- Чи роблять вони мене менш чутливим до небезпек смертного гріха?
- Чи підривають вони мою впевненість у важливих істинах про стать, ґендер, правду, справедливість, людське співчуття тощо?
- Якщо я вже борюся зі сексуальною спокусою, чи фільми посилюють її?
- Якщо я бачу людей, які мають незаконні зв’язки, чи виглядають вони привабливими для мене?
- Оскільки по телевізору «всі це роблять», чи блуд починає виглядати для мене тривіально?
- Якщо я бачу по телевізору красивих і чуйних чоловіків, чи відчуваю я невдячність за мого чоловіка?
- Якщо я бачу «ідеальних» жінок, чи відчуваю я невдячність за свою дружину?
- Якщо я борюся з гнівом, чи спокушають мене до люті сцени з насильством?
- Якщо я борюся з жадібністю, з надмірним бажанням матеріального багатства, чи тисне перегляд того чи іншого фільму на мою моральну слабкість?
- Якщо я борюся зі зловживанням алкоголем або наркотиками, чи спокушає мене перегляд фільмів із позитивним образом їхнього вживання?
- Якщо я маю проблеми з прийняттям свого тіла, чи спокушає мене вигляд худих, сексуальних жінок голодувати чи іншим чином зневажати себе?
- Якщо я дивлюся фільми з матюками, чи це схиляє мене до активнішого використання нецензурної лексики?
- Якщо я бачу такі підліткові драми, як «13 причин чому», чи це змушує мене думати, що самогубство — це щось загадкове, цікаве і сексуальне?
Будьте розважливими. Пізнайте себе. Подумайте про своє життя. Які ваші сильні та слабкі сторони? Які ви маєте повторювані гріхи? Чи перегляд фільмів посилює або погіршує ці сфери?
З огляду на пекельний моральний стан медіа сьогодні, чи можна навіть уявити, щоб хтось із нас міг чесно сказати: «Перегляд фільмів ніяк на мене не впливає»?..
Можна сформувати звичку перевіряти фільми на небажаний вміст перед переглядом на таких вебсайтах, як Common Sense Media, і приймати обґрунтовані рішення. Можна вимикати фільм чи припиняти перегляд серіалу, — так, навіть після того, як ми прив’язалися до сюжету і персонажів.
А як щодо тих, хто страждає від надмірної скрупульозності? Чи варто нам прискіпуватися до всього, що ми дивимося? Чи варто гризтися почуттям провини і емоційним дискомфортом від кожного фільму з морально неоднозначним вмістом?
Звісно ж, ні. Калічення себе почуттям провини заважає здоровій проникливості. Ті, хто відчувають це, мають звернутися за порадою до хорошого духівника, а якщо це не спрацює — знайти хорошого католицького психолога. Я наголошую на цьому, тому що є дуже багато священників, чиї медійні звички не варто наслідувати.
Головне питання полягає не просто в тому, чи містить фільм морально неоднозначні елементи, а насамперед у тому, чи спонукає мене його перегляд до гріха?
Переклад CREDO за: Е. Крістіан Брюґґер, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
