25 січня 2024 р. у львівській митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії урочисто завершився Тиждень молитов за єдність християн.
Цього року він відбувався під гаслом: «Люби Господа Бога свого… і ближнього свого, як самого себе» (Лк 10,27).
Зазвичай цього дня у стінах львівської латинської катедри збиралися представники усіх християнських конфесій Львова — католики, православні, протестанти та представники Вірменської Апостольської Церкви, щоб разом молитися та свідчити свою добру волю під час екуменічного молебню за єдність християн та за Україну. Цьогоріч на спільну молитву прийшли тільки представники Православної Церкви України.
Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з єпископом-емеритом Мар’яном Бучеком, єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії Яном Собіло, який виголосив проповідь, та присутніми священниками.
У проповіді єпископ зосередився на тому, що наша єдність випливає з хрещення, бо всі ми занурені у Христа. Тому, хай би як ми себе називали — католиками, православними чи протестантами, — усі ми насамперед Христові.
— Апостол Павло був дуже віруючим і не міг спокійно дивитися, як якась секта загрожує існуванню глибокої традиції юдаїзму. Він палко прагнув викорінити це лжевчення. Та Ісус відкрив йому очі. Тоді Павло зрозумів, що Бог — це любов, яка всіх хоче привести до Неба. Усі ми, християни, насправді є однією Церквою. І що раніше людина чи якась конкретна помісна Церква це зрозуміє, то більше миру буде у світі і в наших серцях. (…)
Я ніколи раніше голосно не говорив про цю мрію мого серця; але коли почув, що деякі кардинали так говорять — а особливо зрадів, коли почув це від кардинала Тарксона, — то тепер і я маю відвагу сказати: я мрію, щоб був один обряд. Поки не буде одного обряду, то єдності між християнами не буде. Національні структури будуть казати нам, що обряд — це про ідентичність; але це не так. Поки ми не об’єднаємось в один обряд — будемо, як Савло, котрий був готовий нищити християнство, бо воно відрізнялося від юдаїзму, в якому він виріс і був сформований. І йому треба було впасти з коня, щоб «завалити» всю традицію і прийняти Ісуса. І якщо ми по‑доброму не з’єднаємося, то Бог може допустити жахливий досвід, як за часів Нерона. Тому що маємо бути в одному тілі Христовому так, щоби могти разом за вівтарем стояти. Треба молитися про це, треба благати Бога, щоби та повна єдність настала якнайшвидше. Як об’єднаємося — ніхто нічого не втратить. Ми будемо дуже щасливі, тому що багато людей прийде тоді до Христа.
Після завершення Святої Меси представники різних конфесій по черзі зачитали молитву за єдність, за мир у світі, за припинення війни в Україні та разом заспівали духовний гімн України «Боже Великий, Єдиний».
фінансово.
Щиро дякуємо!
