2 лютого, у свято Стрітення Господнього, Церква відзначає Всесвітній день богопосвяченого життя. Уже стало традицією проводити цього дня дієцезіяльні дні зосередження та зустрічі представників чоловічих і жіночих орденів та згромаджень, на яких сестри й брати разом моляться, слухають духовні науки, спілкуються та діляться досвідом свого служіння.
У Львівській архідієцезії, з огляду на її розміри, відбулося дві зустрічі. Богопосвячені, які служать у парафіях Чернівецького, Чортківського, Івано-Франківського, Тернопільського та Галицького деканатів, зустрілися 1 лютого 2024 р. у монастирі Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що в Язловці. До них уперше приєдналися також богопосвячені особи з УГКЦ на чолі з єпископом Бучацької єпархії владикою Дмитром Григораком. Це вперше ченці й черниці латинського та візантійського обрядів разом відзначали День богопосвяченого життя.
А богопосвячені, які служать у парафіях Городоцького, Львівського, Мостиського, Стрийського, Самбірського, Золочівського та Жовківського деканатів, традиційно мали зустріч у монастирі сестер-бенедиктинок у Солонці неподалік Львова.
Обидві зустрічі очолював єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава, голова комісії у справах чоловічих та жіночих орденів і згромаджень при єпископаті РКЦ в Україні, а конференцію та проповідь під час Святої Меси виголошував о. Станіслав Нуцковський.
У духовній науці, скерованій до своїх братів та сестер у покликанні, о. Станіслав посилався Псалтир. Уже перший його псалом підказує, як бути щасливим у своєму покликанні і проживати своє чернече життя відчуваючи його смак; як при цьому не калічити себе і не калічити собою інших; як приваблювати людей до Бога, а не відштовхувати від Нього своїм свідченням; та як уникати спокуси сповнювати своє покликання в «економ-режимі».
Після Літургії Слова згромаджені визнали свою віру та поновили чернечі обіти, ще раз підтвердивши свою відданість Богові та послух Його волі.
На завершення спільної молитви єпископ Едвард подякував братам і сестрам за їхнє служіння, за ревну молитву, завдяки якій діється так багато добра і на яку Бог відповідає чудами, підтверджуючи свою любов та присутність. Єпископ Кава порівняв різноманіття чернечих орденів та їхніх харизм із вітражем, який складається з багатьох шматочків кольорового скла, але, зібраний в одне ціле, показує цілісний образ і пропускає крізь себе світло, яке просвітлює морок.
На обидвох зустрічах панував дух молитви і радості, приязного спілкування та вдячності Богові за всі благодаті, якими обдаровує покликаних до служіння Церкві.