Проповідуючи під час Святої Меси з нагоди річниці відновлення литовської державності на початку ХХ століття, Державний секретар Святого Престолу, серед іншого, закликав молитися за мир і відзначив милосердну любов, якою литовське суспільство відзначається щодо потребуючих.
«Молімося в намірі миру. Як же ми потребуємо миру: в Європі, на Близькому Сході та в багатьох інших частинах світу! Його життєву необхідність відчувають також балтійські народи, які ще перед нами, західними, відчули загрозливий подих вітрів війни, що готувалися обрушитися проти українського народу. Як віруючі, що призивають ім’я Ісуса, ми не повинні переставати вірити в те, що чудо миру є можливим. Війна, як не раз нам нагадував Святіший Отець, завжди є “поразкою людства”», — закликав кардинал П’єтро Паролін, Державний секретар Святого Престол. Так він підсумував свою проповідь під час Святої Меси, яку в п’ятницю, 16 лютого 2024 р., відслужив у римському храмі Ісуса з нагоди річниці відновлення Литовської держави (16 лютого 1918 року) — пише Vatican News.
Підтвердити приналежність до Бога
Під час Євхаристійного богослужіння, організованого з ініціативи Посольства Литви при Святому Престолі, в якому взяли участь представники дипломатичного корпусу, пролунали біблійні читання про піст. Проповідник наголосив, що піст — це не дієта, а вправа в тому, щоб вийти із зосередженості на собі, обираючи благодать, яка робить нас учасниками Божого життя.
«Піст має глибоке біблійне коріння і нагадує нам, що наше існування позначене безперервною духовною боротьбою, між смиренням і гордістю, між егоїзмом і самопожертвою. Ми все отримуємо від Бога, навіть їжу, яка нас живить. Відмова від невеликої кількості їжі — це жертва Господу як покаянний знак, щоб підтвердити нашу приналежність до Нього, якій постійно загрожує гріх», — сказав кардинал Паролін. Особисті зречення не є метою самі в собі, не призначені для підтвердження нарцисичного самодомінування, а є «врученням усього нашого життя Господу як нашому Творцеві та Відкупителю».
Під знаком любові та милосердя
За словами проповідника, нашим прагненням є пройти великопісний шлях із рішучим наміром переживати наші дні «у траєкторії любові», адже «кожен акт любові, виявленої щодо Бога та людей, кожен справжній жест братерства й солідарності, робить явною та дозволяє ближньому відчути присутність Христа».
«Однією з вірних ознак сходження Святого Духа в наші серця, відчутною для нас самих і для тих, хто має відкрите серце, є саме знак милосердної любові. Я знаю, що Церква в Литві багато робить для допомоги потребуючим і дуже цінується державною владою за цю благодійну діяльність. Нехай Бог винагородить її за все те милосердя, яким вона живе і про яке свідчить!» — сказавкардинал Паролін, зауваживши, що «не випадково» цю країну в особливий спосіб «відвідало» Боже Милосердя, об’явивши своє послання святій Фаустині Ковальській саме у Вільнюсі.