Україна, Близький Схід, Ефіопія, М’янма і Судан — у багатьох місцях світу нині тривають збройні конфлікти. Ракети й бомби руйнують будинки й цілі квартали, нищать ліси, заповідники та сільськогосподарські ґрунти. Засоби для життя людей, тварин і рослин нищені тимчасово або назавжди.
Особливо серйозні пошкодження задокументували на цифровій мапі Greenpeace та Ecoaction — екологічна організація, що діє в Україні. Мапа показує масштабні лісові пожежі після ракетних ударів, витік надзвичайно токсичних газів із розбомблених електростанцій та витік нафти в Чорному морі, пляму видно навіть із космосу. На сьогодні воєнні нищення охопили 20% українських заповідних територій — за офіційними даними, 1,24 млн гектарів охоронних ґрунтів і 3 млн гектарів лісів.
Ecoaction зафіксувала близько 900 випадків серйозних ушкоджень довкілля в Україні від початку повномасштабної війни, і 30 з них були підтверджені супутниковою зйомкою. «Потрібно звернути більшу увагу на нищення природного середовища, викликані війною», — закликав український активіст Greenpeace Денис Цуцаєв на сайті цієї організації. Він очікує значних фінансових надходжень і масштабної допомоги для відновлення екології. Експерти з питань довкілля також застерігають, що сірка й мідь від боєприпасів отруюватимуть землю навіть після закінчення війни. Ці речовини можуть проникнути у харчовий ланцюг людей і тварин через ґрунтові води і отруювати нашу їжу.
Досі ніхто цілеспрямовано не замислювався над тим, що внаслідок війни живі істоти втрачають засоби до існування, а кліматичні зміни прискорюються через забруднення, викликане цим процесом. Вплив збройних конфліктів на довкілля досліджує для британської благодійної організації Дуг Вейр. У статті, яку опублікувала «Guardian», він закликає брати до уваги мілітарні викиди в атмосферу та значення їх для клімату планети. Дослідник звертає увагу, що близько 5,5% всіх забруднень, реєстрованих у світі, пов’язані з воєнними конфліктами та збройними діями.
На його думку, мілітарні забруднення підривають глобально скоординовані зусилля захистити клімат. Війни «підірвали також нашу спільну безпеку», пояснює Вейр. Щоби протидіяти кліматичним змінам, усі викиди мали би бути роздріблені та зведені до мінімуму — як у мирні часи, так і в часи війни. «Але це залишається віддаленою метою у випадках викидів, викликаних війнами чи конфліктами», — вказує організація.
Під час війни в Україні вперше зроблено спробу комплексно задокументувати таке забруднення середовища. Ця війна принесла стільки викидів, скільки дає вся Бельгія за цілий рік. Тому Дуг Вейр вимагає, щоб на кліматичних конференціях брати до уваги кількість СО2, пов’язану з воєнними діями. На його думку, «якби все військо планети було однією країною, воно би займало четверте місце за рівнем викидів, між Індією та росією».
«Безсумнівно, вплив війн на довкілля та клімат — величезний», — підтверджує Йорг Люер, директор з управління німецької комісії «Iustitia et Pax». На його погляд, однак, найбільшу проблему становить не нищівний баланс СО2, «але радше довготермінове отруєння політичних і культурних умов, знищення довіри та ослаблення духа співпраці, — окрім безпосередніх страждань і конкретних матеріальних втрат». Це — катастрофічне, бо вікно можливостей для спільної протидії кліматичним викликам швидко замикається. «Ми гаємо безцінний час і можливість діяти, що матиме трагічні наслідки», — вважає Люер.
Німецький теолог переконаний, що «не буває війни, кліматично дружньої». На його переконання, ті, хто зважується на агресивну силу і покидає «тяжкі стежки міжнародної співпраці», наслідки для середовища вважають звичайними супутніми втратами. Однак нищення підстав для життя вписане у міжнародне право як злочин. Ухвалена 1976 року конвенція ENMOD із питань еколонічної війни засуджує цілеспрямоване нищення довкілля в ході воєнних дій.
Проте Люер скептично налаштований щодо того, що готовність використати силу можна подолати виключно з допомогою політморальності й міжнародного права. На його думку, всі залучені повинні усвідомити, що «насильницькі методи не оплачуються». У довгостроковій перспективі людство виживе, лише якщо випрацює культуру міжнародної співпраці, заснованої на чітких правилах, вважає представник німецької «Iustitia et Pax».
фінансово.
Щиро дякуємо!
