У зверненні до учасників Міжнародного симпозіуму, присвяченого антропології покликань, Святіший Отець наголосив, що чоловік і жінка є образом Бога та реалізовують себе, прямуючи до щастя, для якого нас призначив Бог.
У п’ятницю, 1 березня 2024 р., Папа Франциск зустрівся з учасниками Міжнародного симпозіуму «Чоловік і жінка, Божий образ. Щодо антропології покликань». Цей захід який організували Дикастерій у справах єпископів разом із Центром досліджень та антропології покликань (CRAV). Його мета — зокрема, запропонувати трансцендентну основу та чіткі орієнтири щодо людського покликання, повідомляє Vatican News.
На початку зустрічі, що відбувалася в залі синодальних зібрань у Ватикані, Святіший Отець звернувся до учасників з коротким словом. Він наголосив, що сьогодні найпотворнішою небезпекою є гендерна ідеологія, яка стирає відмінності, що означає «стирати людяність», і попросив провести дослідження цієї «бридкої ідеології». Через застуду він доручив прочитати свою промову монсеньйору Філіппо Чампанеллі з Державного секретаріату.
Покликання, яке реалізується у відношенні
У зверненні зазначається, нині помітною стала тенденція забувати про те, що саме по собі життя людини є покликанням. «Це відсилає нас до елементарної та фундаментальної істини, яку сьогодні ми повинні наново відкрити в усій її красі: життя людини є покликанням. Не забуваймо: антропологічний вимір, який лежить в основі кожного покликання в спільноті, пов’язаний з істотною характеристикою людини як такої: сама людина є покликанням. Кожен з нас — як у великому виборі, що впливає на стан життя, так і в різноманітних випадках і ситуаціях, у яких він втілюється і формується, — відкриває і виражає себе як покликаний, як людина, яка реалізує себе, слухаючи й відповідаючи, ділячись своїм буттям і своїми дарами з іншими, задля спільного блага», — підкреслює Папа.
Це відкриття змушує нас поглянути на себе як на ідентичність у відношенні, зокрема, «до реальності, яка перевищує мене, до інших і навколишнього світу», щоби з радістю і відповідальністю прийняти конкретну й особисту місію. «Ця антропологічна істина є фундаментальною, оскільки вона повністю відповідає прагненню до людської реалізації та щастя, яке живе в наших серцях», — зазначає Святіший Отець.
Основа покликання міститься в Бозі
Франциск зауважує, що в сучасному культурному контексті іноді є ризик звести людину лише до її матеріальних чи базових потреб, так, «ніби вона є об’єктом без совісті чи волі». «Натомість чоловік і жінка створені Богом і є образом Творця, тобто несуть у собі прагнення до вічності й щастя, яке сам Бог посіяв у їхніх серцях і яке вони покликані реалізувати через певне покликання», — підкреслює Святіший Отець. У людині живе здорова внутрішня напруженість, яку ми ніколи не повинні придушувати: «Ми покликані до щастя, до повноти життя, до чогось великого, до чого нас призначив Бог».
«Ось чому, хоча це правда, що кожен з нас має місію, тобто ми покликані зробити свій внесок у покращення світу та формування суспільства. Мені завжди подобається нагадувати, що це не зовнішнє завдання, покладене на наше життя, а вимір, який стосується самої нашої природи, структури нашого буття чоловіком і жінкою на образ і подобу Божу», — зазначає Папа, додаючи, що Бог кожного з нас знає і кличе на ім’я.
Відтак Святіший Отець наголошує на потребі досліджень та дискусій про людину, яка покликана Богом у різних станах свого життя та з різними своїми харизмами. «Віддавати себе на служіння Божому Царству для побудови відкритого і братерського світу — завдання, покладене на кожну жінку і кожного чоловіка нашого часу», — сказано у зверненні Папи. Наприкінці аудієнції він знов особисто промовив до учасників наукової події, заохотивши їх іти вперед у своїй діяльності, шукаючи Божу волю.
фінансово.
Щиро дякуємо!
