4 березня 2024 р. у Львові отці й брати Товариства Святого Павла відзначили своє перше 10‑річчя служіння й апостольської місії в Україні.
Подячну Святу Месу у митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні з єпископом-помічником Харківсько-Запорізької дієцезії Яном Собілом, єпископом-сеньйором Мар’яном Бучеком та вищими настоятелями Товариства Святого Павла, які прибули на урочистість з Італії та Польщі.
Святкування розпочалися внесенням мощів бл. Якова Альберіоне — засновника Товариства Святого Павла.
Проповідь виголосив о. Маріуш Кравєц, настоятель львівської спільноти паулістів, а також директор українського Видавництва Святого Павла.
Згадуючи події десятирічної давності та перші кроки паулістів на українській землі, у Львові, о. Маріуш сказав:
— Мешканці Назарета не могли повірити, що Ісус, який бавився на вулицях цього міста й допомагав Йосифу в роботі, був Сином Божим. Це перевищувало можливості їхнього розуміння, і вони Його не прийняли. Десять років тому, коли ми приїхали до Львова, нас прийняли цілком серйозно. Як монахів, які прагнуть реалізувати тут свою місію, своє апостольство — як ми самі називаємо наше служіння. Воно випливає з нашої харизми: проголошувати Євангеліє на зразок св. Апостола Павла, усім народам та поколінням. Для нас це було дуже важливо — що ми прибули у країну, в якій на нас чекали. Нам дали їжу і дах над головою; надали приміщення, де ми змогли відкрити першу римо-католицьку книгарню; ми також отримали можливість проголошувати Євангеліє на радіохвилях; працювати у духовній семінарії та Теологічному інституті.
Наш засновник бл. Яків Альберіоне казав, що коли люди приходять до монастиря, щоб отримати хліб, ми маємо давати їм хліб Божого Слова. І коли, у пошуках приміщення для монастиря, Боже Провидіння привело нас на вулицю Кутову, де колись була пекарня, то одразу стало зрозумілим, що в цих стінах, де раніше пекли хліб і рано-вранці складали на вози, щоб розвезти по місту, тепер буде духовна пожива, яку ми будемо пакувати в машини і розвозити по всій Україні.(…)
За десять років ми пережили різне. Коли вели Католицьку програму, то завдяки великій самовідданості наших молодих журналістів вона виходила на радіохвилях навіть під час пандемії. А коли почалася війна, вони приходили до студії навіть під час повітряної тривоги. Я пам’ятаю перші дні війни — складний час, сповнений страху. А наші редактори прийшли до видавництва, щоби підготувати книжечку для молитви на Перші суботи місяця. Це була наша відповідь на заклик до молитви за мир і навернення.
Коли іноземець приїжджає у якусь країну і не знає мови, то найважливіше для нього — зустріти людей, які би його прийняли і були його підтримкою та допомогою. І ми, паулісти, це відчули. Мешканці Львова прийняли нас ліпше, ніж мешканці Назарета прийняли Ісуса.
Ввіряємо наше майбутнє Марії. Цариці Апостолів та Заступниці міста Львова, яку віками вшановують у цій катедрі: честь і слава!
За традицією Товариства Святого Павла, у процесії з дарами працівники видавництва приносять до вівтаря плоди своєї праці — духовну літературу, над появою якої працювали останнім часом. За десять років праці в Україні видавництво має чималий доробок.
Свята Меса завершилася благословенням присутніх реліквіями бл. Якова Альберіоне та зачитуванням листа від Генерального настоятеля Товариства Святого Павла.
Отці та брати-паулісти прибули до Львова 5 березня 2014 р., у Попільну Середу. У час, коли Україна вже вистояла Майдан і рішуче стала на шлях боротьби за своє право посісти гідне місце серед європейських країн, заплатила життями героїв Небесної Сотні за право на демократію та свободу. І зараз, десять років по тому, Товариство Святого Павла продовжує супроводжувати українців, допомагаючи їм зростати духовно і примножувати нетлінні скарби віри, укріплюючи своїх читачів у любові до Бога, надії на справедливий мир та перемогу Бога над злом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
