Медитація може здаватися легкою справою, але насправді вона часто викликає у нас відчуття дискомфорту.
Бог часто використовує наш час роздумів, щоб відкрити нам нашу власну недосконалість і потребу в наверненні.
Катехизм Католицької Церкви пояснює, як це відбувається під час медитації:
«Розважання над тим, що прочитане, веде до засвоєння собі змісту та застосування його для себе. Тут розгортається інша книга: книга життя. Від думок здійснюється перехід до дійсності» (ККЦ, 2706).
Медитація полягає не просто у читанні духовної книги, а у тому, щоб дати істинам, викладеним у цій книзі, проникнути в наше життя. Це може бути важко, та найголовніше тут — смирення:
«В міру ступеня покори і віри ми відкриваємо устремління, які хвилюють серце, і вчимося їх розпізнавати. Йдеться про те, щоб дійти по правді, аби прийти до Світла: “Господи, що Ти хочеш, щоб я зробив?”» (ККЦ, 2706).
Смирення — основна вимога християнської медитації, оскільки воно змушує нас не тільки критично дивитися на себе, але й відкриватися Божій волі.
Можливо, Бог намагається говорити з нами через тему нашої медитації. Щоб почути Його голос, ми повинні бути скромними й відкритими до Його внутрішніх порухів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
