Норвезький уряд працює над новим законом, який має зробити можливими аборти до кінця 18 тижня вагітності.
Двоє місцевих єпископів, Ерик Варден із Тронгейма та Бернт Едвіг з Осло, написали листа проти цього оновлення закону, вказуючи, що його обґрунтування це суміш науки, політики та ідеології, пише Vatican News.
Нині в Норвегії діє закон від 1975 року, який дозволяє аборти до 12‑го тижня вагітності. Як зазначають єпископи, порівняння тексту нового проєкту з правовим актом, затвердженим багато років тому, свідчить про етичні й антропологічні зміни на гірше. Це крок назад щодо християнської та гуманістичної спадщини Норвегії, наголошують ієрархи. При цьому вони застерігають, що старий закон також не є нічим добрим.
Автори нового проєкту уникають згадки про дітей і наголошують на праві жінки самостійно приймати рішення щодо свого тіла. У законі 1975 року говориться про обов’язок суспільства допомагати жінці, щоб вона могла щасливо народити дитину; натомість новелізація використовує лексику, почерпнуту зі світу споживацтва. Отож уже говориться про запит, право і гарантовану якість. Рішення про аборт цілком надане жінці — що, зазначають єпископи, залишає її саму «перед вибором життя чи смерті».
У своїх законодавчих пропозиціях комітет з абортів розцінює плід як новоутворення в тілі жінки. «Ми не можемо вимагати від жінки позичити своє тіло плоду на 9 місяців», — вказано в оприлюднених комітетом рекомендаціях.
Єпископи наголошують, що конституція Норвегії надає право спадщини навіть ненародженим дітям. Тому вони можуть бути суб’єктами прав і обов’язків, і жодним чином не можна сказати, що їхня суб’єктність втрачається в організмі матері. Частина норвезького законодавства забута в проєкті нового закону, — зазначають ієрархи.