Безпрецедентна трагедія в Руанді у ХХ столітті показала, як тяжкий гріх і ненависть можуть завдати численних кривд через систематичне винищування одні одних.
30 років минуло після геноциду, який забрав життя майже мільйона людей. На його велетенську ціну вказує архієпископ столичної дієцезії Кігалі кардинал Антуан Камбанда. Він підкреслює, що для Церкви три минулі десятиліття були часом примирення і будування національної єдності, пише Vatican News.
Руандійський ієрарх визнає, що його якраз не було в країні, коли тривала 100‑денна різня племені тутсі. Але він втратив багатьох близьких і сусідів, а деякі знайомі родини були знищені повністю. «Це була неймовірна трагедія», — каже кардинал.
«Ми пройшли через це з великим болем і стражданнями. Поступово, завдяки примиренню, через два роки після геноциду, ми вийшли на пряму дорогу, приймаючи нового посла Руанди при Апостольському Престолі. 1996 року папа Йоан Павло ІІ заохотив усіх шукати шлях справжнього примирення через діалог та пошану до справедливості, — ділився спогадами архієпископ Кігалі. — З часів геноциду наше душпастирство зосереджене на примиренні. Воно здійснюється на трьох рівнях: примирення з Богом, примирення з самим собою (що ми виявилися неспроможними запобігти цій трагедії) та примирення з іншими. Має воно також і духовний вимір: ми допомагаємо вцілілим через Карітас, до прикладу, будуючи їм домівки. Від початку діє церковна Комісія справедливості й миру; по дієцезіях є також центри слухання та примирення. Ми підкреслюємо, щоб люди не зосереджувалися на етнічних відмінностях, а ідентифікували себе як руандійці, а отже — як брати».