«Європейський зелений курс», напади на приватну власність, аборти як один з основних принципів, втручання у внутрішні справи держав-членів, прагнення прискорити процес централізації — несумісні з католицьким баченням.
Так стверджує архієпископ Джампаоло Крепальді в інтерв’ю для сайту «La Nuova Bussola Quotidiana».
Вислужений єпископ Трієста довгі роки очолював комісію Caritas in veritate Ради європейських єпископських конференцій (CCEE), у 1994-2001 рр. був заступником секретаря, а в 2001-2009 рр. — секретарем Папської ради Iustitia et Pax (Справедливість і мир). Він різко критикує нинішній вигляд проєкту єдиної Європи, а також застерігає від перетворення європейської «мрії» в ідеологічний європеїзм.
Говорячи про вже поблизькі вибори до Європарламенту, архієпископ Крепальді наголошує на їх винятковій важливості. «Європейський Союз останнім часом себе не виправдовує. Багато хто вказував на серйозні недоліки Європейської зеленої угоди, але їх не вислухали. Політика зміни клімату й енергетики — централізована, дорога, неефективна та ілюзорна, що викликало реакцію неприйняття. Нещодавнє голосування Європейського парламенту щодо аборту як права людини підкреслило те, що парламент захопила деструктивна та безнадійна ідеологія. Втручання інституцій ЄС у парламентські вибори в Польщі та нав’язування рішень урядом Угорщини — нацією, яку часто вважають ‘чужою’ для ЄС, — це тільки деякі прояви ситуації явної кризи. Додайте до цього значущий провал у зовнішній політиці», — сказав вислужений єпископ Трієста.
На його думку, якщо врахувати зміну настроїв серед громадян ЄС після виборів до Європарламенту — його склад поляризується, а це «ознака того, що майбутнє Європейського Союзу буде непростим, а радше важким шляхом». Ітиметься про те, чи сповільниться або навіть обмежиться переказування державного суверенітету центральному правлінню — чи, навпаки, прискориться уніфікація держав всередині Євросоюзу.
Говорячи про доповідь Маріо Драґі, підготовлену від імені голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн (частина доповіді вже оприлюднена), архієпископ Крепальді висловив переконання, що Драґі говорить не так від себе, як від імені різних владних кіл, фінансово-економічних і політичних, з якими він пов’язаний. Тож його виступ необхідно оцінювати з обережністю.
«Мені здається, що це вписується в перспективу швидкого й рішучого зміцнення ЄС із перспективою централізованої держави, створення спільного боргу, європейського доозброєння і продовження екологічної та цифрової трансформації. [Драґі] говорив про необхідність ‘поворотного моменту’; але мені здається, що його пропозиція відповідає сучасним тенденціям, які він хотів би радикалізувати і прискорити, рухаючись у напрямку нового європейського ‘суверенітету’», — сказав ієрарх. Із погляду соціальної доктрини Церкви, зазначив він, такі цілі варто оцінювати дуже критично. Цей проєкт здатен знищити природні спільноти, починаючи від сім’ї, через місцеві громади й аж по народи, і створити наддержаву, ще більш віддалену від громадян і природних спільнот, аніж інституції ЄС сьогодні. Архієпископ Крепальді вважає, що подальше просування таких змін може призвести до створення централізованої системи, яка стане загрозою для свободи, а саме її європейські демократії вважають своєю головною цінністю.
Фінансування екологічного та цифрового переходу вимагатиме величезних ресурсів і втручань, які порушуватимуть права приватної власності. Ці питання, які наразі залишаються — принаймні формально — відповідальністю держав, стануть компетенцією центру, а в галузі освіти, наприклад, ми можемо стати свідками «педагогіки мас», як це називають деякі експерти: управління центральною владою. «Я вважаю, що зараз було би доцільніше уповільнити об’єднавчі процеси, оцінити поточний курс, заново відкрити в царині культури те, що для Європи важливе і що через об’єднання в ЄС на сьогодні втрачене або знехтуване. Треба спинитися в перегонах і більше думати», — сказав ієрарх.
Прем’єр-міністр Баварії Маркус Зьодер: хрест має бути в суспільному просторі
Архієпископ Крепальді пояснив: його хвилює не лише питання християнського коріння Європи, але й цінування сім’ї, збереження національних культур, повага до принципу субсидіарності, управління міграціями, які ЄС навіть не встиг визначити, цінність традиції, а також геостратегічної рефлексії. Нинішню культуру Євросоюзу ієрарх визначає як фундаментально атеїстичну й антихристиянську, що прикривається принципом релігійної свободи.
Повернення християнських цінностей не може відбутися з «історичних» причин, тобто лише тому, що воно є частиною нашого минулого, — як мінімум через те, що кожен зможе сказати, що минуле вже належить минулому. «Таке повернення цінностей має базуватися на ‘істині’ християнської релігії, тобто на новому усвідомленні того, що європейське політичне життя потребує цієї істинності, щоби своєю чергою бути істинним. Тому завдання Католицької Церкви — це передовсім показувати правдивість християнської релігії, правду, яка є головною причиною того, чому її постулати важливі для суспільства, публічно, а не лише приватно», — сказав архієпископ.
Відповідаючи на запитання про недоліки в погляді сучасної нам Католицької Церкви на Євросоюз, ієрарх вказав на прийняття європейського проекту як апріорі беззаперечного, важливого самого по собі, з яким потрібно співпрацювати, — але без конкретних пропозицій, без засудження основних помилок. «Не забуваймо, що європеїзм також може бути ідеологією, коли ставить себе понад усе. Наприклад, в останньому документі щодо червневих виборів єпископи COMECE обмежилися запрошенням до участі в них та заявою, що проєвропейський проєкт важливий і йому потрібно допомагати розвиватися. Схоже, цього замало.
Також я відзначив ще одну слабкість, стосовно так званих батьків-засновників Європейського співтовариства, яке пізніше стало Євросоюзом. На католицькій вірі трьох батьків-засновників наголошують так сильно, аж весь подальший процес, включаючи сьогоднішню ситуацію, представляють як католицький. Неправомірним є розглядати справу відповідно до насильно притягнутої спадковості певного раннього католицизму. Навіть більше: це може заступити той факт, що біля витоків Євросоюзу також стоїть Вентотенський маніфест, який має зовсім інше ідеологічне звучання і, здається, на сьогодні здобув перемогу», — сказав в інтерв’ю архієпископ Крепальді.
(Вентотенський маніфест — політична заява, написана у червні 1941 року. Має кількох авторів, італійських інтелектуалів — антифашиста, соціаліста і комуніста Альтьєро Спінеллі, Ернесто Россі, Євгенія Колорні та Урсулу Гіршман, які написали його, перебуваючи в полоні на острові Вентотене. Маніфест став програмою руху за федеральну Європу. Європейський та світовий федералізм у ньому представлені як спосіб запобігання майбутнім війнам. Відповідно до бачення цього документа, об’єднання Європи має бути досягнене тільки «згори», силами єдиного політичного руху, — на противагу ідеї про поступове природне об’єднання Європи після того, як усіх необхідних цілей буде спершу досягнуто по окремих державах.)
фінансово.
Щиро дякуємо!
