У другий день роботи Конгресу «Задля синодального душпастирства молоді: нові стилі та стратегії лідерства» його учасники більше пізнавали культуру Південної Кореї — «пункту призначення» у русі від Дня молоді-2022 до Дня молоді-2027.
Учасникам конгресу розповідали, як Сеул готується до цієї зустрічі. Архієпископ Пітер Чон Сун Тхек зазначив, що це буде перший День молоді, якій відбудеться в нехристиянській країні. У Південній Кореї налічується всього 11% християн. Як підготовку до такої непростої події, вирішено «прокласти дорогу молитвою» — мільярд Розаріїв. «Ця прекрасна акція свідчить, — прокоментував для CREDO о. Юрій Голотюк, — що в основу цієї події поставили Бога».
На вечорі культурної програми учасників конгресу частували корейськими національними стравами та показували їм різні види народної творчості.
Отець Юрій також мав персональну зустріч з архієпископом Сеула та кардиналом Лазарем Ю Хун Сіком, префектом Конгрегації у справах духовенства. Обидва ієрархи запевнили, що кожного дня особливо моляться за Україну і за нашу молодь. Архієпископ Сеула погодився записати відеозапрошення для нашої молоді, сказавши, зокрема: він молиться за нас і сподівається, що у 2027‑му році, коли відбудеться чергова всесвітня зустріч молоді, війни в Україні більше не буде.
Майданчик для правди
Конгрес у Римі став дієвим, плідним майданчиком для зустрічей. Там можна поспілкуватися з представниками різних країн. Багато хто запевняє українців у молитвах і підтримці; проте є й ті, хто потребує роз’яснення. Вони підходять до української делегації і розпитують, що у нашій країні насправді відбувається, які наслідки. Сьогодні з такими запитаннями до представників України підходили особливо багато, бо зранку був виступ про душпастирство молоді в постковідний час та в умовах війни. Для нашої молоді це якнайбільш актуальна тема.
«Мені найбільше заімпонувало, — каже о. Юрій, — що доповідач, отець професор Густаво Фабіан Каваньярі, наголосив: війна в Україні триває не з 2022 року, вона почалася у 2014‑му, так само — нападом росії. Після цієї конференції багато представників різних країн підходили порозмовляти з нами».
Численні зустрічі й розмови з людьми чи зі США, чи з Папуа Нової Гвінеї, чи з інших кінців світу, — це чудова можливість як розповісти про страждання нашого народу, так і показати, що українці є, «що ми живі», як це сказав о. Юрій, — або, за фразою-гаслом Блаженнішого Святослава, «Україна бореться, Україна молиться».
«Не GPS, a GC»
Обговорення стосувалися також заявленої теми конгресу — синодальності й місійності у душпастирському служінні молодим віруючим. Служіння молоді це завжди праця з молоддю; натомість праця з молоддю не завжди означає служіння, наголошували учасники діалогу. Різні аспекти душпастирства молоді були обговорені в малих групах — це синодальна методика роботи. Після заслуханої доповіді відбувається її обговорення і збір підсумкових думок. Що Церкві потрібно робити, від чого страждає сучасна молодь? Важливим пунктом було названо самотність. Молоді люди постковідного періоду (а також у часи війни) дуже часто почуваються змученими, зраненими, покинутими.
Що за таких умов має робити Церква? — це передовсім не чекати, що молодь прийде до неї, а виходити їй назустріч. Виходити на вулиці, в прямому розумінні, давати молодим людям керигму — основу Доброї Новини. Говорити про те, що Ісус є з нами, що Бог є Любов. Це сказано у «Christus vivit»: наголошувати молодим людям, що Бог є Любов, що Христос — живий і Він нас спасає. Італійською це звучить красиво: не GPS, а GC, Gesu Christo. Тут немає мап, зате є Христос, за яким треба йти, бо Він — Дорога, Правда і Життя.
«Це те, до чого ми маємо прямувати самі, як душпастирі молоді, а також її вести, щоб вона пізнавала Живого Бога», — каже о. Юрій Голотюк.
Завтра учасники конгресу матимуть зустріч у Ватикані з Папою Франциском. Після цього буде відслужена Свята Меса в базиліці св. Петра. Отець Юрій служитиме цю Євхаристію за мир у нашій Батьківщині та за нашу молодь.