Кожен хоче бути щасливим. Це частина нашої природи. Ми «налаштовані» на бажання щастя, прагнучи його понад усе, тож не дивно, що різні люди намагаються продати нам щастя — або, принаймні, його обіцянку.
Якщо ми купимо ось цей продукт чи оберемо саме такий спосіб життя, ми будемо щасливі. Принаймні так нам кажуть. Нам же пообіцяли!
Проблема у тому, що наше прагнення щастя було отруєне ідеєю, нібито ми можемо стати щасливими, просто «роблячи своє». Нам кажуть, що ми знайдемо щастя, якщо будемо думати й робити усе, що нам хочеться. Це брехня. Це перша і найбільша брехня. Однак, на жаль, більшість із нас вірить цій брехні, поки не збагне, що його обдурили.
Як правило, ми надто пізно розуміємо, що є два способи виявити, що егоїзм не робить людину щасливою. Перший — це прислухатися до мудрості віків, якої навчали великі мислителі. Другий — егоїстично жити, займаючись своїми справами, доки не зрозуміємо, що це й робить нас нещасними.
Як багато інших людей, — як більшість людей, — у молодості я був мотивований гординею, що прагнула самозміцнення. Я робив те, що хотів і коли хотів. Це означало використовувати інших людей та зловживати ними для задоволення власних бажань. Замість того, щоб жертвувати собою заради інших, що є сенсом любові, я жертвував іншими заради себе, що є ознакою її відсутності. Обираючи відсутність любові, ми виявляємо, що не любимо. Саме тоді ми розуміємо, що нелюбов — це самотність.
Роблячи себе богом свого жалюгідного мікрокосму, ми демонструємо, що бог мене-єдиного-і-улюбленого є найсамотніших з усіх фальшивих богів.
Ні, просто робити, що заманеться, не означає бути щасливим. Це брехня.
Правда полягає в тому, що щастя, якого ми прагнемо, неможливо знайти, якщо ми не перестанемо «робити все, що хочемо» і не почнемо робити щось для інших. Бо справжнє щастя невіддільне від справжньої любові, суть якої полягає у жертвуванні собою заради інших.
Переклад CREDO за: Джозеф Пірс, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
