Ремонтні роботи, які ведуться в Римі у зв’язку з наближенням Ювілейного року-2025, принесли нові цінні відкриття.
На площі перед базилікою св. Йоана на Латерані археологи відкрили фундамент, стіни та підмурівок т.зв. Патріархату — місця, де колись був осередок перших Римських Пап. Що цікаво — саме у Латеранській базиліці папа Боніфатій VIII проголосив перший в історії Святий Рік.
Перед кафедрою Єпископа Рима має постати пішохідна зона, на якій будуть місця для відпочинку паломників і туристів, що прибувають на Латеран. Саме тому заплановані там археологічні роботи ведуться широкомасштабно, вперше за Новітні часи. Даніела Порро, відповідальна за перебудову площі, підкреслила, що це надзвичайно важлива знахідка для Рима, а зокрема його середньовічної історії. Відкрито важливу і складну стратиграфію (геологічні нашарування), з якої виділяються зокрема стінні конструкції, датовані IX-XIII століттям після Христа.
Італійська археологиня нагадує, що на цьому терені перші християнські забудови постали вже у IV столітті, за рішенням імператора Константина. З плином часу там з’явилась і перша базиліка, а прилеглі палаци Патріархату стали осередком пап.
Такий стан справ тривав до XIV століття, тобто до Авіньйонського полону, після якого, в 1377 році, домівку пап перенесли на Ватиканський пагорб. Протягом майже 70 років відсутності пап у Римі забудови патріархату на Латерані, як і місцева базиліка, зазнали занедбання і більше не надавалися до використання.
Фото: Ministero della Cultura
Що у Римі відкрили археологи?
Під час роботи археологи виявили, серед іншого: добре збережені стінні конструкції IX-XIII століть нашої ери. Багато що свідчить про те, що вони виникли внаслідок реконструкції приміщень Патріархату. Він був побудований у IV столітті на місці казарм Equites Singulares — тобто кінної гвардії, яка була на боці імператора Максентія під час знаменитої битви біля Мільвійського мосту. За словами археологів, особливо цікавим є відкриття споруди з туфових блоків, яка могла виконувати функцію стіни, що захищала папську резиденцію. Стіна могла постати в той час, коли Рим був об’єктом сарацинських вторгнень, а між аристократичними сім’ями, які претендували на престол Петра, точилися постійні, часом жорстокі бої. Звідси походить гіпотеза, що ця величезна стіна — також завдяки своїй формі — функціонувала як оборонний мур навколо комплексу базиліки і прилеглих палаців. Після закінчення Авіньйонського полону і переходу папського осідку до Ватикану відпала потреба в захисній структурі для Патріархату. Стіна втратила свою функціональність, була зруйнована і засипана, а пам’ять про неї була втрачена аж до наших днів.
Римська влада не повідомляє, якою буде доля знахідки. Археологи стверджують, що місце розкопок може бути накрите прозорими плитами і стане визначною туристичною пам’яткою на новоствореній площі перед собором святого Йоана на Латерані. Не виключається можливість демонтажу розкритої конструкції та перенесення її в інше місце. Міське будівельне управління не передбачає затримок у ювілейній реконструкції Латерану з огляду на цю знахідку.
фінансово.
Щиро дякуємо!
