Готуватися віддати життя…

Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІХ Звичайного тижня, рік ІІ

Щоразу коли Ісус говорить про свою смерть, Він завжди згадує і про своє воскресіння. Чому ж від цього слова так тяжко зажурились учні? Якщо взяти дослівний переклад тексту з грецької мови, то слова «буде виданий у руки людям» рівноцінно можна перекласти як «готується або має намір бути виданим у руки людям». З цього можемо побачити, що Ісус не чекав якоїсь сліпого фатуму, незнаної долі, а готував себе до цього, мав намір віддати своє життя. Коли той, на кого покладаєш усю свою надію, раптом стверджує, що має намір віддати себе в руки інших, віддати своє життя, померти, — тоді не дивно, що можна впасти у відчай.

Наступна подія, яка стається одразу після цих слів, це ситуація в Капернаумі зі збирачами податку на храм. Кожен дорослий чоловік мав обов’язок платити дидрахму (дві драхми) як податок на Єрусалимський храм. Припис про це знаходимо в Книзі Вихід, у 30-му розділі:

«Господь сказав Мойсеєві: Як робитимете перепис синів Ізрáїля, тих, що мають бути перелічені, нехай кожен при переписі дасть Господеві викуп за свою душу, щоб не нагрянуло на них якесь лихо, як перелічуватимуть їх. Ось що мають давати всі ті, що переходять до переглянених уже: пів шекля, по шеклю святині в двадцять герів, пів шекля як податок для Господа. Кожен, хто переходить у число записаних, від двадцяти років і вище, має скласти податок Господеві. Ані багатий не даватиме більше, ані вбогий менше, як пів шекля, на податок Господеві, за викуп душ своїх. Ти візьмеш від синів Ізрáїля викупні гроші й призначиш їх на службу в наметі зборів, щоб вони були пригадкою для синів Ізрáїля перед Господом, за викуп ваших душ».

Цей припис аж тричі згадує за що має бути викуп: «за викуп ваших душ». Ісусові насправді не було чого викупляти. Він цілковито й до кінця належав своєму Отцеві, був Його Сином. Немає нічого, що могло б стати між Ним та Отцем Небесним. Також Він показує, що той, хто має такі відносини з Богом, стає вільним від будь-якого закону чи припису. Він уже в усьому належить Богові, й закон любові кличе його жити згідно з Божою волею, навіть якщо треба віддати життя.

А які мої відносини з Богом? Чого я прагну більше: відкупитися від Нього молитвою чи втрачати з Ним час на молитві, тому що люблю?