Роздуми над Божим Словом на п’ятницю ХХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Господь Ісус сказав: «Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лампи й вийшли назустріч молодому. П’ять із них були нерозумні, а п’ять мудрі. Нерозумні взяли із собою світичі, та не взяли оливи з собою. Мудрі ж узяли в посудинках оливу. Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули. Та опівночі крик залунав: ось молодий! Виходьте йому назустріч! Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі. А нерозумні мовлять до мудрих: дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть. Мудрі ж у відповідь їм кажуть: щоб часом і нам, і вам не забракло — підіть краще до продавців та й купіть собі. І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері. Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам! А він у відповідь їм мовить: істинно кажу вам: Я вас не знаю. Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години».
Мт 25, 1–13
Притчі Господа Ісуса іноді здаються нам дуже простими, та це враження оманливе. На перший погляд, їх легко зрозуміти, та в них вкладена така глибина і зміст, якими насолоджувалися і святі, й містики. Кожна притча багатошарова, схожа на цибулину. І коли ми знімаємо шар за шаром, то перед нами постають усе нові пласти глибинної істини.
Сьогоднішня притча про десять дів — не виняток. Христос попереджає, що на шляху до Його Царства на нас очікує чимало несподіванок. Можна багато розмірковувати про символіку цієї притчі, та, за своєю суттю, вона несе одну просту, але дуже вагому думку: завжди будьте готовими. Не дозволяйте, щоб скінчилась «олива», яка символізує пам’ять про найважливіші у твоєму житті справи. Ця притча про наше повсякдення: про недбалого шофера, у якого сталися неприємності через те, що вчасно не потурбувався про оливу для двигуна; про службовця, який звик запізнюватися на працю; про людину, яка завжди знайде час подивитися телевізор чи посидіти в інтернеті, а для молитви його бракує…
Погані звички можуть пустити в нас глибокі корені, унаслідок чого ми стаємо більш егоїстичними, хитрими, байдужими і менше здатними на любов до Бога та ближніх. Так, отримавши прочухана за спізнення на працю, хтось із нас візьметься звинувачувати вимогливого начальника, замість того, щоб вибачитись і виправитися. Хтось виправдовуватиме брак часу для молитви своєю зайнятістю. А нам ні на що не натякають п’ять нерозумних дів із притчі, які замість того, щоб визнати свою недалекоглядність, звинувачують мудрих у небажанні поділитися оливою? Саме духовна сліпота і неготовність змінюватися заважають нам наближатися до Христа.
Що ж робити, щоб наша посудина завжди була з оливою? Докладати зусиль. Наприклад, за допомогою будильника прокинутися трохи раніше й помолитися. Можна взяти за звичку один-два вечори на тиждень відриватися від телевізора й ходити до храму на Святу Месу. Щодня в нас є можливість повніше прославляти Всевишнього, присвячуючи себе справам спасіння свого та ближніх. Головне — зосереджувати свої думки та прагнення на Богові, дозволяючи Йому наповнювати нас «оливою» своєї любові та благодаті. Потурбуймося ж завбачливо про цю «оливу», бо не знаємо, коли саме Христос знову прийде на землю!
«Господи Ісусе Христе, наповнюй посудину мого серця оливою Твоєї благодаті. Допоможи мені бути готовим до зустрічі з Тобою».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
