Ми живемо у часи, коли навколо дуже багато говорять про гуманізм, гідність і повагу до життя, однак на практиці справа виглядає дещо інакше.
Обмеження народжуваності, боротьба з «перенаселенням» планети, пропаганда абортів та евтаназії — ці та інші речі виразно демонструють, що кожне унікальне, створене Богом людське життя сьогодні, на жаль, суспільство цінує невисоко.
Пропонуємо вам для перегляду 6 фільмів про те, що життя — це найбільший дар, який Бог дає людині, і що за нього варто боротися попри всі труднощі.
1.«Шлях додому» (2010)
Цей фільм, створений за мемуарами колишнього польського військового Славомира Равича, розповідає про втечу групи в’язнів з ГУЛАГу та про їхню непереборну жагу до життя.
Головний герой фільму — військовополонений польський офіцер на ім’я Януш, якого заарештували після вторгнення радянських військ до Польщі й засудили до 20 років ув’язнення у сибірському концтаборі. Голод, бруд, знущання й важка праця на лютому морозі, з якими Януш стикається на місці, зрештою приводять його до нервового зриву, після якого чоловік розуміє: він мусить утекти звідси, хай би чого йому це коштувало. Він об’єднується з шістьма іншими в’язнями — американцем, росіянином, двома поляками, латвійцем та югославом, — і разом їм вдається втекти з табору. Втікачі йдуть крізь тайгу, потерпаючи від морозів та заметілей, тримаючись подалі від поселень людей, які можуть їх видати. Їхня мета — Монголія, де вони сподіваються знайти порятунок. Але, опинившись на місці, люди розуміють, що в Монголії також панує комуністичний режим. Їм не залишається нічого, крім як іти далі — через пустелю Гобі, до далекої і незнаної Індії.
2.«Життя Пі» (2012)
Цей фільм — екранізація однойменного роману Янна Мартеля, лауреата Букерівської премії 2002 року.
Сюжет починається з того, що дивакуватий чоловік із не менш дивним ім’ям «Пі» розповідає письменникові свою історію. Він народився в Індії, а його батько був директором зоопарку. Коли хлопцеві було 15 років, батько вирішив перевезти родину до Канади, щоб почати нове життя, прихопивши з собою половину тварин для того, щоб продати їх на місці. Під час подорожі судно, на якому пливе родина та її підопічні звірі, потрапляє у шторм. Пі — єдиний, кому вдається врятуватися. Після закінчення шторму хлопець виявляє, що не один у своїй шлюпці: разом із ним пливуть гієна, зебра, орангутан і тигр. Посеред моря розгортається драматична боротьба за виживання, внаслідок якої Пі залишається наодинці з тигром. Разом вони переживатимуть неймовірні пригоди, зустрічаючись із явищами, про існування яких навряд чи підозрював хтось із людей. Не дивно, що коли хвилі нарешті прибивають шлюпку з виснаженим хлопцем до узбережжя Мексики і його знаходять люди, його пригоди сприймають за фантастичну вигадку.
3.«Загублений рейс» (2006)
В основі цього драматичного фільму лежать події на борту одного з літаків, захоплених терористами під час теракту 11 вересня 2001 року в США.
Літак, що виконував рейс United Airlines-93, був одним із чотирьох приречених на загибель пасажирських літаків — і єдиним, який впав у полі, не діставшись свого фатального місця призначення. Після захоплення літака люди, що перебували на його борту, почали телефонувати рідним, і таким чином дізналися про атаки на Всесвітній торговий центр. Терористи тим часом змінили курс літака — його мішенню мав стати Капітолій або Білий дім. Зрозумівши, яка доля на них очікує, пасажири прийняли колективне рішення спробувати перебрати на себе керування літаком і знешкодити терористів. Їхній шанс на те, щоб самотужки безпечно посадити його, був дуже малий — і, як відомо, чуда не сталося. Але подвиг пасажирів та членів екіпажу рейсу 93 полягав у тому, що вони боролися не лише за власні життя: вони змогли запобігти набагато більшій кількості людських жертв, обравши дієвий опір злу.
Читайте також: 6 фільмів, які допоможуть вам не втратити надію у важкі часи
4.«127 годин» (2010)
Цей фільм заснований на біографії альпініста Арона Ралстона, чиє ім’я сьогодні є одним із символів мужності та впертої любові до життя.
У 2003 році, коли йому було 27 років, альпініст застряг у гірському каньйоні американського штату Юта — валун придавив йому руку, і Арон опинився у пастці. Маючи при собі трохи припасів, він зміг протриматися кілька днів. Проте коли їжа та вода закінчилися, а навкруги не з’явилося жодної людини, перед альпіністом постав вибір: тривала болісна смерть чи шанс на порятунок — радикальний, болючий, але єдиний можливий у такій ситуації. Арон обрав життя, і, маючи при собі лише ніж, він… ампутував собі кисть руки. Дивом не загинувши від больового шоку та втрати крові, чоловік отримав свободу — і був винагороджений за своє шалене бажання жити.
5.«50/50» (2011)
Адам — молодий журналіст на радіо Сієтла, чия кар’єра стрімко йде вгору. У нього є все, чого може бажати людина, якій ще немає і тридцяти років: він має хорошу заробітну плату і затишний будинок, у нього є кохана дівчина і вірний друг. Він не палить, не вживає алкоголю і наркотиків, провадить здоровий спосіб життя. Але несподівано Адам починає страждати від болю в спині, який стає дедалі нестерпнішим. Звернувшись до лікаря, він дізнається про жахливу новину: в нього рак спинного мозку, викликаний рідкісною мутацією хромосом. Адам не збирається здаватися: прочитавши в інтернеті, що шанс на виживання з його хворобою становить 50%, він вирішує зробити все для того, щоб подолати недугу. Його шлях до одужання непростий: попереду на нього очікує складне і болюче лікування, до того ж стосунки Адама з найближчими людьми повинні будуть пройти справжню перевірку на міцність. Чи достатньо самого лише бажання жити для того, щоб виграти у битві зі смертю?
6.«Скафандр і метелик» (2007)
Цей біографічний фільм розповідає історію життя Жана-Домініка Бобі, головного редактора журналу «Elle». Він був успішним на роботі та щасливим у сімейному житті чоловіком, коли раптом у 43 роки його розбив обширний інсульт, після якого він став повністю паралізованим.
Лікарі поставили Бобі невтішний діагноз: синдромом «замкненого у власному тілі». Це означає, що хвора людина не здатна ні рухатись, ні навіть самостійно дихати, проте залишається при повній свідомості. Єдиною не враженою паралічем частиною тіла Бобі залишилося його ліве око, яким він міг кліпати. До інсульту чоловік планував написати свою власну книжку — і навіть лихо, яке його спіткало, не змусило його відмовитися від цієї ідеї. За допомогою асистентки він береться за написання автобіографічної книги «Скафандр і метелик», у якій описує все, що відбувається у його внутрішньому світі. Методика, якою він змушений користуватися, вимагає великої наполегливості та терпіння: асистентка показує йому літери алфавіту, а Бобі, обираючи потрібні, кліпає один раз, що означає «так», або двічі, що означає «ні».