Сестрі Агнесі Сасаґава вже сповнилося 93 роки. 15 серпня, на свято Внебовзяття Пресвятої Богородиці, вона померла. Діва Марія сказала їй у своїх об’явленнях молитися за гріхи — власні та чужі. Й попередила: якщо людство не навернеться, воно зазнає «більшої кари, ніж потоп».
Звістку про смерть монахині підтвердив один із місцевих священиків. Сестра Агнеса деякий час хворіла. Вона померла трохи більше ніж за місяць до Дня Марії в Акіті, що запланований на 22 вересня. Ця церемонія відбувається в японському храмі регулярно, але цього року вона вперше буде міжнародною.
Навернена буддистка
Кацуко Сасагава народилася 1931 року. Вона походила з буддистської родини.
Кацуко була недоношеною дитиною, тож мала серйозні проблеми зі здоров’ям. У 19 років її паралізувало через помилку під час операції. Подальші роки вона провела в лікарнях на все нових і нових лікуваннях. Якось Кацуко зустріла медсестру, що була безгабітовою черницею з Інституту Сестер Служебниць Євхаристії.
Сестра дала Кацуко випити лурдської води. Японка раптом одужала. Внаслідок цієї події вона відмовилася від буддизму і прийняла хрещення у віці 33‑х років.
У 42 роки вона раптово втратила слух. Уже глухою вступила до Інституту Служебниць Євхаристії і прийняла ім’я Агнеса.
«Молись за Папу»
Послушниця Агнеса перебувала в монастирі тільки місяць, коли 12 червня 1973 р. під час адорації Пресвятих Дарів побачила світло, що виходило з дарохранительниці. Вона також побачила «безліч духовних істот, що поклонялися». Світло було видно ще два дні.
28 червня, напередодні свята Пресвятого Серця Ісуса, під час молитви в каплиці монастиря сестра отримала дар стигматів. Це була не така рана, як у Христа. Вона мала вигляд хреста розмірами 2х3 см. Рана сильно кривавила і завдавала болю, що посилювався. Страждання починалися в четвер, були найсильнішими в п’ятницю і зникали в суботу. Востаннє це сталося у п’ятницю, 28 липня.
Приблизно через рік, у ніч проти 6 липня 1973 року, в келії сестри Агнеси їй з’явився Ангел-хранитель (який потім об’являвся їй багато разів).
«Не бійся! Молися ревно не тільки за свої гріхи, але й спокутуй гріхи всіх людей. Сьогодні світ ранить Пресвяте Серце нашого Господа своєю невдячністю і несправедливістю», — такі слова духовно почула с.Агнеса.
Ангел привів її до дерев’яної статуї Марії, що стояла в каплиці. Скульптура сяяла надзвичайним світлом. Послушниця дивилася, як статуя оживає.
«Тоді, у своїх глухих вухах, — як вона пізніше сказала, — я почула голос:
Моя дочко, моя послушнице, ти довела свій послух, покинувши все, щоб піти за Мною. Тобі важко терпіти глухоту? Ти скоро видужаєш, будь певна. Залишайся терпеливою і в цьому випробуванні. Всі доньки цієї спільноти Мені особливо дорогі; кожну з них я бережу, як зіницю ока. Чи добре ти молишся молитву Служебниць Євхаристії? Помолімося разом!»
Разом із сестрою Агнесою Марія прочитала молитву до Пресвятого Серця Ісуса, яку склав для монахинь єпископ-засновник і яку щодня повторювали у монастирі.
Насамкінець Богородиця додала:
«Посилено молися за Папу, єпископів і священників. Молися за них так ревно, як лиш зумієш. І втретє: прошу гаряче молитися. З моменту прийняття хрещення ти завжди віддано молилась за них. Продовжуй наполегливо молитися… дуже наполегливо».
Читайте також:
Ця мапа ілюструє 500 років об’явлень Марії
Єдина зброя
Друге об’явлення відбулося 3 серпня, у першу п’ятницю місяця. Сестра Агнеса молилася Розарій зі своїм Ангелом-хранителем. Марія промовила до неї зі статуї:
«Багато людей у світі завдають Господеві страждань. Щоб заспокоїти гнів Небесного Отця, нам потрібні ті, хто Його втішатиме. Разом із Моїм Сином я хочу зібрати тих, хто через страждання та бідність спокутує за грішників і невдячних. Небесний Отець готує велику кару для всього людства, щоби світ пізнав Його гнів. Щоби пом’якшити гнів Отця, Я багато разів втручався разом із Сином. Я запобігала нещастям, складаючи в жертву страждання Сина на Хресті, Його дорогоцінну Кров та улюблені душі, які утішають Його, творячи гроно жертовних покутників. Молитви, покаяння та відважні жертви можуть пом’якшити гнів Отця».
Втретє і востаннє в Акіті Марія звернулася до сестри Агнеси з посланням у суботу, 13 жовтня 1973 року, в річницю відомого чуда сонця у Фатімі.
«Якщо люди не покутуватимуть і не виправляться, — сказала Марія, — Отець пошле страшну кару на все людство. Це буде кара, більша за потоп, якої ще ніхто не бачив. З неба впаде вогонь і зітре з лиця землі більшу частину людства — як хороших, так і поганих, не милуючи ні священників, ні мирян. Ті, хто виживе, почуватимуться настільки покинутими, що позаздрять мертвим. Єдина зброя, яка у вас залишилася, це Розарій і Хрест — знак Мого Сина. Щодня моліться Розарій. Дія сатани проникне навіть у Церкву, так що кардинали виступлять проти кардиналів, єпископи проти єпископів. Священники, які шанують Мене, будуть зневажені, а їхні співбрати повстануть проти них. Храми й вівтарі будуть осквернені, Церква буде повна тих, хто йде на компроміси. Сатана підштовхне багатьох священників і богопосвячених покинути своє покликання. Сатана буде непримиримим до тих, хто присвячений Богові. Думка про втрату такої кількості душ викликає Мені сум».
Марія додала: «Якщо люди не покаються і не виправляться, якщо тяжкі гріхи не припиняться, то не буде вже прощення. Говори про це відважно!»
На завершення Богородиця обіцяла: «Сьогодні я востаннє промовляю до тебе. Багато молися Розарій. Я ще можу захистити тебе від майбутніх нещасть. Ті, хто довіряють Мені, будуть спасенні».
Чудеса
Об’явлення супроводжувалися непояснюваними явищами. Під час останнього видіння монастир на багато годин сповнився інтенсивного, чудового аромату, що виходив від статуї Марії. За деякий час запах перетворився на нестерпний сморід, який сестри вважали смородом гріхів. Того ж дня с.Агнеса раптом знову почала чути. Через півроку вона знов оглухла, а остаточно вилікувалась 30 травня 1982 року, у свято П’ятдесятниці, під час Святої Меси, в момент консекрації.
Хоча Марія в Акіті розмовляла з сестрою Агнесою лише тричі, чудеса ставалися аж до 1982 року. На статуї Марії з’явився стигмат, подібний до того, який мала сестра Агнеса, але більший. Його було видно 21 день, і свідки бачили, як із нього сочилася кров. Пізніше скульптура почала виділяти олійку. В січні 1975 року вона почала плакати. Сльози збиралися в кутиках обох очей і текли по щоках. Це явище повторювалося нерегулярно протягом восьми років і було помічене аж 101 раз. Востаннє — 15 вересня 1982 року. Тоді в каплиці було 65 осіб.
Субстанції, що витікали зі статуї, було піддано лабораторним дослідженням у 1976 і 1982 роках. Щоразу аналітики робили висновок, що рідини являли собою людський піт, кров і сльози. Ватні диски, якими їх витирали, виставлені у заскленій вітрині в монастирі.
Донині на своєму місці стоїть статуя, через яку об’явилася Марія. Вона була створена 1963 року з дерева під назвою кацура (церцидифілум японський, або карамельне дерево — за солодкий запах опалого листя), її автор —японський митець Сабуро Вакаса. Марія в цій статуї стоїть на земній кулі. За Нею — хрест. Висота скульптури — 70 см. Що цікаво: ця статуя є скульптурною копією образу Богородиці Всіх Народів з об’явлень в Амстердамі, які Ватикан нещодавно відкинув, не визнаючи їх надприродними.
Молитва про мир
Не всі одразу повірили у видіння з Акіти. Деякий час Агнесі навіть було заборонено контактувати із зовнішнім світом. Однак 1984 року, після трирічного розслідування канонічною церковною комісією з семи членів, Його Преосвященство Джон Шодзіро Іто, єпископ дієцезії Ніїґата, заявив, що об’явлення і сльози Діви Марії належить вважати надприродними явищами.
Єпископ дозволив місцевий культ Богоматері з Акіти, дійшовши висновку, що послання з Акіти збігається зі змістом фатімських об’явлень Пресвятої Богородиці.
6 червня 1988 р. кардинал Йозеф Ратцінґер, префект Конгрегації віровчення, також ствердив, що послання з Фатіми й Акіти по суті однакові.
2013 року Папа Франциск обрав Акіту одним із десяти марійних санктуаріїв у світі, яким довірив особливу місію молитви за мир. Цей храм щороку відвідують кілька тисяч паломників. Цьогорічний День Марії в Акіті стане більш масштабною подією, ніж раніше.
«Люди з різних країн і регіонів візьмуть участь у ньому, що також буде нагодою поділитися красою культур, які вони представляють», — написав єпископ Павло Наруї з місцевої єпархії Ніїґата.
Протягом останніх 30 років життя сестра Агнеса Сасаґава провела в мовчанні, присвячуючи себе молитві та жертвам за людські гріхи людей. Вона відмовилася від спілкування зі світом.
фінансово.
Щиро дякуємо!
