Кілька країн Африки на південь від Сахари, Близький Схід із Північною Африкою, а також деякі країни Південно-Східної Азії виявилися найбільш релігійними та молитовними частинами світу.
На протилежному полюсі опинились Європа, особливо її західна частина, і Східна Азія. Такі результати були отримані внаслідок масштабного дослідження, яке у 2008-2023 роках провів у 102 країнах Pew Research Center.
Деталізовані дані свідчать: щонайменше 90% жителів Сенегалу, Малі, Танзанії, Гвінеї-Бісау, Руанди й Замбії сказали, що релігія для них дуже важлива. Натомість громадяни більшості європейських країн визнали, що релігія відіграє незначну роль у їхньому житті. До найбільш секуляризованих країн нашого континенту, де цей показник не перевищує 10%, належать Естонія, Чехія, Данія, Швейцарія, Велика Британія, Швеція, Латвія та Фінляндія.
У першій десятці держав, у яких релігія відіграє важливу роль, опинилися: Індонезія — 98% позитивних відповідей респондентів; Сенегал, Пакистан, Малі, Танзанія, Шрі Ланка, Гвінея-Бісау, Гондурас, Руанда і Замбія з 90%. П’ять останніх місць у списку займають Швейцарія, Данія, Чехія, Естонія і Японія — в усіх цих країнах показних релігійності не перевищує 10%.
Індонезія також посіла перше місце в тому, що стосується щоденного відмовляння молитов: про це заявили 99% анкетованих; але подальша черговість у цьому списку відмінна від попереднього: Нігерія, Сенегал, Ірак, Нігер, Чад, Камерун, Джибуті, Гватемала і Гвінея-Бісау. Найменше моляться мешканці Естонії, Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великої Британії (останнє місце).
Із досліджень Pew Research Center також випливає, що приклади Південної та Північно-Східної Азії не такі одностайні, як у разі згаданих вище територій. У деяких місцях по цих регіонах є чималі розбіжності між поколіннями: старші надають релігії високого значення, тоді як молодші — набагато менш релігійні. Але це, зрештою, глобальна тенденція, — просто на цих теренах вона помітна набагато разючіше. Наприклад, майже всі дорослі громадяни Індонезії запевнили в опитуваннях, що релігія для них дуже важлива, зате в Сінгапурі та В’єтнамі цей відсоток становить заледве 36% і 26% відповідно. Знаменне, що у США, де релігія відіграє значущу суспільно-політичну роль, тільки 42% дорослих ствердили, що вона важлива в їхньому житті, — це показник, набагато нижчий від середнього числа по 102 досліджуваних країнах (55%).
Своєю чергою, щоденна молитва — звичка, вельми поширена фактично повсюди, крім Східної Азії та Європи. Найбільше моляться латиноамериканці. В таких країнах, як Гватемала і Парагвай, у своїх щоденних молитвах запевнили 82% анкетованих дорослих, в а Коста-Риці й Гондурасі — 76%. Тим часом у жодній східноазійській країні цей відсоток не перевищив 21%, а в Гонконгу він становить 13% (у Японії — 19%). Дорослі мешканці США тут теж опинилися приблизно посередині, близько 45% опитаних дали ствердну відповідь.
В обґрунтуванні доцільності такого дослідження Pew Research Center пояснив, що запитувати людей про їхню релігійність і місце молитви в їхньому житті може становити важливий внесок у загальну оцінку релігійності. Аналітики центру, однак, застерегли, що такі запитання дістають різні відповіді у різних місцях і середовищах. Такі опитування справджуються у випадку авраамічних релігій (юдаїзму, християнства й ісламу), оскільки молитва та формалізовані релігійні інституції в них посідають центральне місце. Але там, де переважають інші релігійні й духовні традиції — наприклад, у буддизмі, синтоїзмі чи джайнізмі, — науковці мусили використовувати інакші або додаткові запитання, щоб визначити ключові виміри релігійних або духовних практик сповідників цих релігій.
Як приклад, наведено дослідження 2023 року, проведене серед соціальних груп Східної Азії та сусіднього В’єтнаму, якому передували консультації з місцевими фахівцями, щоб підготувати запитання, які би стосувалися найсуттєвіших параметрів духовності мешканців цього регіону. Дослідження також провели в Японії і на Тайвані, щоби мати певність у правильному підході до питання. З’ясувалося, що хоч небагато мешканців Східної Азії вважають релігію дуже важливою у своєму житті або мало моляться щодня, то водночас багато людей в усьому цьому регіоні мають релігійні або духовні переконання і беруть участь у традиційних обрядах — наприклад, у вшануванні предків.
В анкеті, проведеній у 2019-2020 роках за участю майже 30 тисяч дорослих респондентів в Індії, також були поставлені допасовані до місцевої специфіки запитання, важливі з погляду культури. Відповіді показали, наприклад, загальне дотримування правил харчування, пов’язаних із релігією. 92% джайністів — вегетаріанці, а 67% загальної кількості сповідників цієї релігії в Індії також утримуються від споживання коренеплодів. З‑посеред усіх дорослих індусів менше половини сказали, що могли би поїсти в домі людини, чия релігія має інші принципи стосовно їжі.
Pew Research Center збирається, на підставі вже отриманих даних, провести дослідження одночасно у 30 чи більше країнах Азії, Африки, Європи та обох Америк, щоб отримати порівняльні дані для розуміння духовності у світі. Також було заявлено, що, відслідковуючи ситуацію в конкретний час у тих самих країнах, можна провести поновне опитування, щоб побачити як у різних частинах світу релігійність змінилася — або не змінилася.
Цей новий підхід дасть змогу науковцям ставити по всьому світу запитання, призначені спершу для одного конкретного регіону. Наприклад, використовуючи досвід праці у Східній Азії, працівники Pew Research Center збираються опитати людей на глобальному рівні, чи вони вважають, що різні частини природи мають власну душу. Недавно про це запитували мешканців Сполучених Штатів, і виявилося: 48% опитаних упевнені, що гори, річки й дерева можуть мати душу — або якусь духовну енергію. І такий самий відсоток дали відповіді на це запитання у Японії та В’єтнамі.
«Користування засобами різноманітних культур і релігійних традицій допоможе нам іти до повнішого розуміння духовного життя людей», — стверджують дослідники Pew Research Center.
фінансово.
Щиро дякуємо!
