Більшість зображень Богородиці Страждальної підкреслюють той біль, якого зазнала Марія, коли була свідком Страстей свого Сина.
Її сльози можуть втішити нас, коли ми плачемо, нагадуючи, що Вона теж багато вистраждала в цьому світі. Але іноді у хвилини страждань нам буде корисніше бачити усмішку Марії, знаючи, що Вона з нами і хоче розрадити нас.
Папа Бенедикт XVI розмірковує про бажання бачити усмішку Марії у проповіді, виголошеній у 2008 році з нагоди спомину Богородиці Страждальної:
«Псалмоспівець, здалеку бачачи материнський зв’язок між Матір’ю Христа і людьми віри, пророкує щодо Діви Марії: “твоєї ласки запобігають багатирі народу” (Пс 44, 13). Таким чином християни, спонукані натхненним словом Святого Письма, завжди шукали усмішки Богоматері, усмішки, що її середньовічні художники вміли зобразити та вигідно показати з такою дивовижною майстерністю. Ця усмішка Марії для всіх; але особливо для тих, хто страждає, щоб вони могли знайти у ній розраду і втіху».
Папа Бенедикт пояснює, що шукати усмішки Марії — це не сентиментальність, але це те, чого всі ми повинні прагнути посеред наших страждань:
«Прагнення усмішки Марії — це не акт побожності чи старомодної сентиментальності, а радше належний вияв живих і глибоко людських стосунків, які пов’язують нас із Тією, кого Христос дав нам як Матір».
Він особливо наголошує на тому, як «Магніфікат» може бути «каналом» для цієї усмішки:
«Бажати споглядати цю усмішку Богородиці не означає піддатися неконтрольованій уяві. Саме Святе Письмо відкриває нам це устами Марії, коли Вона співає Магніфікат: “Величає душа моя Господа, і дух мій радіє у Бозі, Спасі моїм” (Лк 1, 46-47). Коли Діва Марія дякує Господу, Вона закликає нас бути свідками. Марія, ніби сповнена передчуття, ділиться з нами, своїми майбутніми дітьми, радістю, яка живе в Її серці, щоб вона стала нашою. Щоразу, коли ми читаємо “Магніфікат”, ми стаємо свідками Її усмішки».
Коли наше власне життя летить шкереберть, ми можемо знайти відпочинок в обіймах Діви Марії, дивитися на Неї та бачити Її усмішку, яка втішає нас у часи нашого горя.