Бути каналом Божих чудес у світі — це часто великий тягар. Так було зі святим Падре Піо, який за життя був широко відомий по всій Італії та приваблював багатьох відвідувачів.
Серед цих відвідувачів були «Побожні Пані», як їх називали монахи, — релігійні жінки, які не зупинялися перед фізичним насильством, щоб отримати бажане.
Письменник К. Бернард Раффін розповідає про кілька таких зустрічей у своїй книжці «Падре Піо: правдива історія».
Він пише, що перед світанком біля церкви збиралося багато паломників, включно з «сумнозвісними “Побожними Пані”», які часто приходили за кілька хвилин до відкриття храму і займали «флангову позицію біля голови ворожої колони», як висловився письменник.
Щойно двері відчинялися — ці жінки «кидалися на ворожі ряди і, озброєні шпильками для капелюхів, сумочками і власними нігтями, штовхалися, билися і навіть кусалися, пробиваючи собі дорогу вперед, часто буквально затоптуючи своїх жертв…»
Падре Піо та його співбрати були не в захваті від цих жінок і намагалися закликати їх до порядку, нагадуючи, що вони перебувають у Божій присутності.
На жаль, ці жінки не слухалися і щодня пробивалися на церковні лави, а решта натовпу мусила тіснитися за ними.
Але на цьому «Побожні Пані» не зупинялися.
Коли Падре Піо завершував Месу і йшов до ризниці, натовп «Побожних Пані» агресивно рвався за ним:
«”Побожні Пані” кинулися до нього. Деякі з них, стоячи на лавках, простягали йому немовлят або релігійні предмети, щоб їх благословити. Інші хапали його за габіт або за шнур на поясі, і безперервно кричали: “Благослови мене! Допоможи мені! Торкнись мене! Зроби мені послугу!” Отець Домінік [співбрат Падре Піо] писав своїй родині: “Натовп вкрав у нього носову хустинку, відрізав шматки від його габіту і зрізав його шнур”».
Падре Піо часто дорікав цим «Побожним Пані», і одного дня сердито закричав на них: «Це поганство! Це фанатизм!» Він часто казав їм: «Ой, геть! Геть!» і грізно крутив своїм шнуром на їхню адресу.
Ці історії нагадують нам, що ми повинні боротися проти будь-якої спокуси поклонятися людським постатям, навіть якщо вони святі і є джерелом Божих чудес. Вони — це не Бог, і нам потрібно поклонятися Ісусові, а не Його інструментам.