29 вересня 2024 року Папа Франциск під час Святої Меси на стадіоні імені Короля Бодуена в Брюсселі проголосив блаженною Анну від Ісуса — монахиню Ордену Кармеліток Босих.
Новопроголошена блаженна разом зі святою Терезою Авільською та святим Йоаном від Хреста була реформаторкою кармелітського ордену та брала участь у заснуванні численних монастирів в Іспанії та за її межами. Вона була сильною особистістю, мала здорову розсудливість і велике милосердя. У своїй проповіді Святіший Отець зазначив: «у часи, позначені болючими скандалами всередині й поза християнською спільнотою, вона та її сподвижниці своїм простим і бідним життям, заснованим на молитві, праці та милосерді, змогли привести до віри дуже багатьох людей». Франциск назвав с.Анну від Ісуса зразком «“святості жінки” — сильної та ніжної водночас».
Під час цього богослужіння Франциск обіцяв, що буде розпочато також беатифікаційний процес короля Балдуїна. У Євхаристії, служеній французькою та нідерландською мовами, взяли участь майже 40 тисяч вірних. Зокрема, були присутні разом із сім’ями король Бельгії Філіп із королевою Матильдою, та Великий князь Люксембургу Анрі з Великою княгинею Марією.
Сильне прагнення чернечого життя
Блаженна Анна від Ісуса (уроджена Ана де Лобера-і-Торрес), монахиня Ордену Кармеліток Босих, народилася 25 листопада 1545 року в Медіна-дель-Кампо, що в Іспанії. У ранньому віці Ана ввірила себе Богородиці. Вже в 10 років вона склала обіт чистоти, а наступного року пообіцяла стати монахинею і вступити до найстрогішого ордену, який тільки зможе знайти, й ніколи не шукати власного задоволення.
1570 року Ана Лобера-і-Торрес вступила до кармеліток босих у монастирі Сан-Хосе-де-Авіла. Коли Ану представили матері Терезі, та прийняла дівчину з радістю й відразу зрозуміла, який дорогоцінний дар послав їй Бог. Отож, перші кроки у богопосвяченому житті с.Анна зробила під особистим проводом святої Терези Авільської. Вона також познайомилася зі святим Йоаном від Хреста, який написав для неї коментар до Духовної пісні.
22 жовтня 1571 року Анна від Ісуса склала чернечі обіти в Саламанці, де стала відповідальною за формацію новичок. Була першою настоятелькою Кармелю Беас-де-Сеґура в Андалусії та отримала доручення заснувати новий монастир у Ґренаді. Вона була настоятелькою в Мадриді, коли — через кілька років після смерті св.Терези від Ісуса — їй довелося захищати свою діяльність у справі реформування монастирів. У цій справі вона зверталася до папи Сикста V, який 1590 року видав коротке послання «Salvatoris nostri». Однак наступного року її апеляція була визнана виявом непослуху, отож с.Анну усунули з настоятельок.
Сестра Анна була змушена упродовж трьох років залишатися замкненою у своїй келії, позбавлена щоденного Святого Причастя та участі у голосуваннях, що відбувалися в монастирі. Тоді вона дала доказ героїчного смирення, надії та довіри до Бога.
Після переобрання настоятелькою блаженна Анна від Ісуса від 1604 року засновувала монастирі у Франції: в Парижі, Понтуазі та Діжоні, а від 1607 року — у Фландрії: в Брюсселі, Лувені та Монсі. Пізніше вона сприяла заснуванню в 1612 році Кармелю в Кракові, а в 1619 році — в Антверпені. Здійснювала відвідини монастирів у Франції та решті Європи, попри численні труднощі. У керівництві різними спільнотами виявила особливі дари поради і розсудливості. Вона управляла монастирем у Брюсселі впродовж 13 років, де й померла 4 березня 1621 року.
Брюссельський Кармель
Служіння справі Засновниці
Блаженна Анна від Ісуса завжди була вірною справі святої Терези Авільської, зібрала всі її твори, сприяючи їх поширенню в Європі. Вона дуже страждала від спротиву кармелітській реформі, яку започаткувала її вчителька.
Блаженна Анна глибоко жила харизмою Ордену Кармеліток Босих, запалена любов’ю до Христа і бажаючи наслідувати Пресвяту Діву Марію. Обдарована чутливою споглядальною душею, вона зуміла спрямувати харизму засновниці на користь духовного відновлення тогочасної Європи. У труднощах виявляла незвичайну стійкість і витривалість, вміла вселяти надію й розраду. Черпаючи з глибин духовності св.Терези від Ісуса та св.Йоана від Хреста, блаженна Анна спрямовувала свою внутрішню подорож до Ісуса, до досконалості чеснот і євангельських рад, тобто до вершини Святої Гори, якою є Христос Господь.
«Неземна краса»
Завдяки славі святості, яка супроводжувала її за життя і після смерті, почали надходити свідчення про її чесноти й чудеса, внаслідок чого було розпочато процес визнання її героїчних чеснот та беатифікації. В церковних куріях Брюсселя та Малінеса, Антверпена, Турне та інших було розпочато звичайні процеси, які в 1636 році були відправлені до Рима. З 1890 року тривали відповідні процеси у відомствах Апостольської Столиці. 28 листопада 2019 року було визнано героїчність її чеснот, а 14 грудня 2023 року — чудо за її заступництвом.
Сестра Анна від Ісуса заснувала жіночий Кармель у Фландрії та Франції. З цим пов’язаний сон, який мала через сотні років св.Тереза з Лізьє – «Мала Терезка»:
«Я побачила трьох кармеліток, одягнених у плащі й великі вельони; однак зрозуміла, що прибули вони з неба. У глибині серця я сказала сама до себе: ах! якою ж я була би щасливою, якби могла побачити обличчя хоч однієї з них! Тоді, немов у відповідь на моє прохання, найвища зі святих підійшла до мене; я одразу ж упала навколішки. О радість! Кармелітка відкрила свій вельон, а радше підняла його і окрила ним мене — я без вагань упізнала превелебну матір Анну від Ісуса, засновницю Кармелю у Франції. Обличчя її було прекрасне неземною красою».
Підготовлено CREDO за матеріалами: Vatican News, Niedziela, Gość Niedzielny
фінансово.
Щиро дякуємо!
