Роздуми над Божим Словом на урочистість Усіх Святих
Того часу, побачивши натовпи, Ісус вийшов на гору; коли Він сів, до Нього підійшли Його учні.
І, відкривши свої уста, Він навчав їх, промовляючи:
«Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть потішені.
Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні й спраглі праведності, бо вони наситяться.
Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні ті, які творять мир, бо вони синами Божими названі будуть.
Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнє Царство Небесне.
Блаженні ви, коли будуть вас зневажати та переслідувати, і, оббріхуючи, казати всяке зло проти вас.
Радійте й веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах».
Мт 5, 1–12
Якщо пройдешся коридорами будь–якого пологового будинку, то побачиш батьків, які сяють від щастя і напевно почуєш: «Я сподіваюся, що мій син виросте успішним!» Або: «Я подбаю, щоб у моєї донечки були можливості, яких не було в мене».
І ви точно не почуєте: «Я сподіваюся, що життя моєї дитини буде наповнене смутком». Або: «Я подбаю, щоб її зневажали, засмучували, переслідували, обмовляли». Ніхто не хоче для своїх дітей поганого! Але сьогодні в Нагірній проповіді Ісус подає саме ці непривабливі моменти життя як приводи для щастя — адже «блаженні» означає «щасливі». Та варто сказати, що Господь не вважає нормою життя переслідування за віру і страждання викликані гріхом. Він тільки хоче, щоб ми знали: шлях учня до Царства Небесного — тернистий і навіть може бути трагічним. Чому? Бо світогляд християнина має спиратися на любов до Бога і ближніх, а це часто суперечить егоїстичним цінностям сучасного суспільства, де домінують шахрайство, жадібність, байдужість, зневага.
Ісус хоче, щоб у світі, понівеченому та зраненому війнами й ненавистю, ми любили всіх людей, навіть ворогів, і докладали максимум зусиль задля забезпечення миру. Ісус хоче, щоб у світі, засліпленому невдоволенням, суперечностями, помстою, ми не переставали пробачати.
Ісус хоче, щоб у світі, сконцентрованому на грошах і владі, ми стали знаком смиренного служіння.
Кожен святий доклав свою частку до перемоги Божого Царства. Саме тому сьогодні свято тих, «котрі прийшли з великої скорботи й випрали свій одяг, і вибілили його в крові Агнця» (Одкр 7, 14). А в перспективі — це наше спільне свято. Тому прославляймо Бога завжди, навіть коли страждаємо від «великої скорботи». Нехай нас зміцнює усвідомлення того, що в цій боротьбі ми не самотні. В усіх нас є брати та сестри у Христі. Ті, хто випередив нас на шляху до Неба, моляться за нас. Святий Дух діє в нашому житті, зміцнюючи та скеровуючи нас. З такою підтримкою реально подолати навіть найбільші спокуси та посісти своє місце з усіма святими на небесах.
«Боже, додай мені віри й мужності, щоб не зійти з дороги життя! А якщо зійду, дай смирення повернутися!»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
