Роздуми над Божим Словом на спомин Пресвятої Діви Марії, Цариці святого Розарію
У той час посланий був ангел Гавриїл від Бога до галілейського міста, названого Назаретом, до діви, зарученої з чоловіком на ім’я Йосиф, із дому Давида, а ім’я діви — Марія. І, прийшовши до неї, сказав: «Радій, сповнена благодаті! Господь з тобою, благословенна ти між жінками». Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означало б це привітання. Та ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє, бо ти знайшла благодать у Бога. І ось, ти зачнеш в утробі й народиш Сина, і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього буде названий, і дасть Йому Господь Бог престол Його батька Давида, і довіку царюватиме в домі Якова, і Його царюванню не буде кінця!» І озвалася Марія до ангела: «Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?» У відповідь ангел сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Всевишнього тебе отінить; тому й Святе, котре народиться, назветься Сином Божим. Ось і твоя родичка Єлизавета, хоч звуть її неплідною, і та зачала сина у своїй старості; вона вже на шостому місяці; тому що жодне слово не буває у Бога безсилим!» А Марія промовила: «Ось, я раба Господня, нехай буде мені за словом твоїм!» І ангел відійшов від неї.
Лк 1, 26–38
Чеснота, віра, смирення. Кого малює твоя уява, коли чуєш ці слова? Безсумнівно, Діву Марію! Дівчину молоду, але зрілого серця. Можна тільки дивуватися Її непохитній вірі, мужності й силі духа! Вільна від страхів, повна чистоти і довіри. Чуємо сьогодні: «Ти бо знайшла ласку в Бога» (Лк 1, 30). Тобто ангел каже: Ти обрана, особлива, гідна довіри Бога! Але це не кінець, усе лише починається. «Ось ти зачнеш у лоні, й вродиш сина…Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть Йому престол Давида…» (Лк 1, 31-32). Яка важлива місія — стати матір’ю Сина Божого! І що ж Марія? Тепер Її життя стало легким і зручним, перетворилось на казку? Ні.
Згадаймо будь-який фільм або художню книжку про монархів, королів чи султанів. Особливо ту частину, де царівна очікує на дитя. У державі мешканці в радісному очікуванні, а майбутню матір бережуть як зіницю ока: дбають про добробут, безпеку, зручність, спокій, задовольняють забаганки, здувають кожну пилинку. А скільки пафосу та пихи у самої царівни: «Я хочу! Бо я матір майбутнього спадкоємця!»
Усе це — не про Богородицю. Вона ніколи не зрадила тої благодаті непорочності, яку отримала від свого зачаття. Батьки змалечку вчили Її слухати Бога та діяти згідно з Його волею. А Вона ніколи не шукала визнання чи особливого ставлення. Діва Марія на шляху свого служіння стала Матір’ю не тільки Ісуса, а й усіх Його учнів, отже, і нас. Сьогодні, увінчана небесною славою, Вона є посередницею та заступницею для всіх.
Ніхто наперед не знає планів Господа, але ми можемо молитися про їх пізнання, як «учні пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса» (див. Діян 1, 14). Марія молилася з учнями тоді — тим більше не залишить нас і сьогодні.
«Пресвята Діво Маріє, Царице Розарію, молись за нас, що до Тебе прибігаємо!»
Радуйся, Маріє, благодаті повна, Господь з Тобою, благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, Ісус. Cвята Маріє, Мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
