За понад дві тисячі років Католицька Церква канонізувала понад 10 000 святих — без урахунку тих, кого століттями вшановували без офіційної канонізації. Тому не дивно, що часом серед них зустрічаються святі з дуже незвичайними або специфічними «зонами відповідальності».
Ось десять католицьких святих, яких за правом можна вважати одними з найдивовижніших святих покровителів для різних оказій.
1.Свята Рита: покровителька неможливих справ
У дванадцять років більшість людей ще не знають, чим хочуть займатися у своєму житті. Але свята Рита — виключення з цього правила. Ще малою вона була серйозно налаштована присвятити своє життя Христу і стати черницею. Її знатні батьки не погодилися з вибором доньки і видали її заміж за недоброго чоловіка. Спираючись на свою віру та християнську мораль, Рита провела наступні 18 років свого життя, намагаючись зробити свого чоловіка кращою людиною — і певною мірою їй це вдалося. Вона пом’якшила його серце і відмовила його від тривалої ворожнечі з іншою родиною. Однак та родина мала свій погляд на речі, тому зрештою вбила її чоловіка.
Розлючені та під’южувані дядьком сини святої Рити почали планувати помсту. Не бажаючи, щоб її рідні провели вічність у пеклі, Рита молилася про розірвання цього порочного кола — і воно розірвалося у дуже неочікуваний спосіб: наступного року сини померли від дизентерії.
Тепер Рита могла здійснити свою мрію життя — вступити до монастиря. Та була одна серйозна проблема; вона не була незайманою, що було важливою передумовою для черниці. Однак, побачивши побожність Рити, керівництво монастиря кинуло їй духовний виклик: запропонувало покласти край ворожнечі, яка погубила її сім’ю. Рита прийняла виклик, і через кілька років успішно впоралася з завданням. Решту свого життя вона провела в монастирі, де за Божим посередництвом творила чудеса і, як кажуть, мала стигмати на чолі. Після смерті її почали вшановувати як покровительку матерів і неможливих справ та захисницю від насильства.
2.Святий Юліан: канонізований вбивця
Коли ми думаємо про святих, зазвичай нам не спадають на думку вбивці. Та Юліан-госпітальєр подолав цей парадокс і поєднав у собі ці, здавалося би, непоєднувані речі. За легендою, він народився «проклятою дитиною», якій язичницькі відьми напророкували вбити своїх власних батьків. Дізнавшись про своє прокляття, десятирічний Юліан вирішив покинути рідний дім, щоб уникнути жахливої долі.
Коли він був уже дорослий, його батьки вирішили розшукати сина і натрапили на його дім у селі, через яке їхали. Дружина Юліана радо зустріла їх і запропонувала нічліг, їжу та воду, пояснивши, що чоловік поїхав на полювання.
Побачивши зручну нагоду, диявол тим часом пішов до Юліана і нашепотів йому, що його дружина у ліжку з іншим чоловіком. Розлючений Джуліан негайно побіг додому і, побачивши у ліжку чоловіка з жінкою, вбив їх, думаючи, що то його дружина з коханцем.
Зрозумівши, що він накоїв, Юліан поклявся провести решту життя, намагаючись відкупити свій гріх. Разом зі своєю дружиною він вирушив у паломництво до Рима і заснував на річковій переправі притулок для мандрівників і хворих. Після смерті він був канонізований і став прославився як заступник за вбивць, покровитель гостинності, перевізників, мисливців і мандрівників.
3.Свята Лідвіна: паралізована ковзанярка
Лідвіні, народженій у маленькому голландському містечку, судилося прожити життя, повне болю та страждань. 15-річною вона вона каталася з друзями на ковзанах і, перебуваючи на льоду, впала і зламала ребро, а також отримала травму голови, яка призвела до прогресуючого паралічу всього тіла. Вона впала у глибоку депресію, і місцевий священик заохотив її змоделювати своє життя за прикладом Ісуса.
Знайшовши мету у своєму стражданні, Лідвіна стала відомою цілителькою та святою жінкою. Задокументовано, що вона могла жити зовсім без їжі та сну, лише вживаючи трохи води. Деякі сучасні вчені вважають її хворобу одним із перших задокументованих випадків розсіяного склерозу, і сьогодні її вшановують як покровительку хворих на хронічні хвороби, ковзанярів і фігурного катання.
4.Святий Ельм і його вогні
Хоча з вогнями святого Ельма пов’язано багато забобонів і легенд, насправді це науковий феномен, названий на честь католицького святого: тривалий електричний розряд, який виникає при великій напруженості електричного поля в атмосфері на гострих кінцях високих предметів. Цей святий, єпископ Еразм (Ельм) Формійський, був замучений під час гонінь на християн за правління імператорів Діоклетіана та Максиміана. Після першого арешту його закували у кайдани і катували, але ангел допоміг йому втекти. Під час своїх поневірянь він охрестив багатьох людей, що привернуло увагу римської влади. Після того, як Еразма заарештували вдруге, імператор наказав скотити його з гори у діжці, повній металевих шипів, але він знову вижив. Розгніваний імператор звелів продовжити тортури: єпископа побили батогом, облили смолою і підпалили, але він примудрився вижити… і знову втекти.
Коли Еразма спіймали втретє, йому розпороли живіт і намотали нутрощі на брашпіль [суднова лебідка з двома барабанами на горизонтальному валу, за допомогою якої піднімають якорі], після чого він, нарешті, відійшов до Господа. Завдяки іконографії, що зображувала його мученицьку смерть, його почали вважати заступником моряків. Коли моряки помічали електричні розряди на щоглах кораблів, вони сприймали їх як знак заступництва святого Ельма (особливо якщо врахувати, що зазвичай ці вогні з’являються, коли пік шторму вже позаду). Його також вважають покровителем болів у шлунку, шлункових хвороб і породіль.
5.Святий Діонісій: мігрень
Святий Діонісій (Дені) у ІІІ столітті був єпископом Парижа. Разом із двома помічниками він активно навертав язичників у християнство. Язичницькі лідери не були цьому раді і поскаржилися на нього римській владі. Святого Діонісія та його колег-місіонерів тривалий час тримали в ув’язненні, а потім обезголовили на пагорбі, тепер відомому як Монмартр.
Кажуть, що після обезголовлення мечем його тіло підняло власну голову і пройшло кілька миль. Під час цієї «прогулянки» голова невтомно проповідувала зустрічним, аж поки святий остаточно не помер на місці, де зараз стоїть знаменита базиліка Сен-Дені. Це посмертне ходіння зробило його найвідомішим обезголовленим мучеником у католицькій традиції, тож не дивно, що його почали вшановувати як заступника від мігреней і головного болю.
6.Свята Вільгефортіс: борода від Бога
Хоча Вільгефортіс не була офіційно канонізована Католицькою Церквою, католики віддавна вшановували її як святу — і мали за що. Згідно з легендою, батько пообіцяв віддати її за дружину мавританському королю. Щоб уникнути небажаного шлюбу, підлітка Вільгефортіс склала обітницю чистоти і палко просила Господа зробити її потворною.
Відповіддю на молитви Вільгефортіс стала пишна борода, що виросла у неї напередодні заручин — і наречений, побачивши таку «красу», відмовився від своїх намірів. Розлючений батько віддав доньку на розп’яття, і вона прийняла мученицьку смерть. Після смерті Вільгефортіс почали вшановувати у народі як святу — особливо жінки, які страждали від жорстоких чоловіків та люди, що мали проблеми з оволосінням.
7.Святий Бернардин: фахівець з маркетингу
Усне спілкування завжди було ефективною формою маркетингу, особливо у випадку святого Бернардина Сієнського. Протягом XV століття християнська віра в Італії переживала спад. Релігійне життя занепадало, і Бернардин вирішив це змінити.
Він подорожував по всій Італії та проповідував публіці замість того, щоб жити самітником і проповідувати у храмі. Хоча у нього був хрипкий і слабкий голос, він прославився як один із найвидатніших ораторів свого часу — багато в чому завдяки своїй елегантній розмовній італійській мові та влучному використанню образів із повсякденного життя. Люди захоплювалися його проповідями, а його творче використання мови навернуло серця багатьох людей і зробило важливий внесок у відродження християнства в Італії. Після смерті святого Бернардина канонізували як святого, а його талант проповідника зробив його покровителем маркетингу, комунікацій і зв’язків з громадськістю.
8.Святий Лаврентій: дуже гарячий жарт
Святий Лаврентій прийняв мученицьку смерть під час гонінь на християн у Римі. Згідно з вимогами того часу, перед стратою християнським лідерам наказували віддати всі церковні багатства владі міста. Коли префект Рима наказав Лаврентію це зробити, він попросив три дні на те, щоб зібрати всі матеріальні цінності Церкви.
За цей час Лаврентій роздав багатства бідним, а через три дні привів до можновладців бідняків, вдів і богопосвячених дів, сказавши, що це і є скарби Церкви. Це розлютило префекта, і він наказав запекти Лаврентія до смерті на решітці. Після тривалих страждань Лаврентій вигукнув: «З цього боку я вже готовий, переверніть мене!». Цей останній жарт зробив його покровителем кухарів, кулінарів і коміків.
9.Свята Аполлонія: відкрийте ширше!
Як бачимо, покровительство святих часто випливає з того, яким чином вони були замучені. Те саме стосується святої Аполлонії, яку вбив агресивний натовп в Александрії, почувши від поета пророцтво про майбутні лиха, що прийдуть від християн. Оскаженілі люди негайно накинулися на християн, а влада не доклала ніяких зусиль, щоб їх захистити.
Аполлонію, діву і дияконису, схопили і вибили їй усі зуби. Прагнучи вберегти свою цноту від ґвалтівників, вона кинулася у вогонь, який натовп підготував для її страти: це вважалося не гріхом самогубства, а мучеництвом діви, вірній Церкві і своїм обітницям. Після смерті Аполлонія стала покровителькою людей, що мають хвороби зубів, і дантистів, а у деяких регіонах Італії взяла на себе роль «зубної феї».
10.Святий Ісидор Севільський: Інтернет і комп’ютери
Святий Ісидор, відомий як останній вчений стародавнього світу, жив у часи насильства, масової неписьменності та культурного занепаду. Як архієпископ Севільї, він зіграв важливу роль в асиміляції різних варварських культур Вестготського королівства.
На його думку, ця асиміляція та створення єдиного королівства мала сприяти духовному і матеріальному добробуту народу. Його сильне релігійне лідерство спонукало багатьох вестготських королів прийняти католицизм. Ісидор також заохочував людей до освіти, знайомлячи їх з такими філософами, як Аристотель. Він був плідним письменником, і його найвідоміша праця «Етимології» була першою християнською спробою підсумувати універсальне знання. Ця енциклопедія містить уривки з стародавніх творів, оригінали яких були втрачені, а також дає безцінне розуміння вестготської культури того часу.
Тож не дивно, що святого Ісидора, нехай і неофіційно, вшановують як покровителя студентів, комп’ютерників, комп’ютерних техніків, програмістів та Інтернету — сучасної енциклопедії універсальних знань. Він зумів зберегти багато втрачених книг античності завдяки випискам і стандартизованому використанню коми, крапки та двокрапки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
