Проповідь диякона Андрія Бондаря на четвер ХХVIІ звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу Ісус сказав своїм учням: “Хто з вас, маючи друга, піде до нього у половині ночі та скаже йому: “Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому запропонувати!” А той зсередини у відповідь скаже: “Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!” Кажу вам: навіть якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість встане і дасть йому, скільки той потребує. І Я кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам. Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчинять. Коли в когось з вас, батьків, попросить син риби, — чи замість риби подасть йому змію? Або коли попросить яйце, чи подасть йому скорпіона? Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?”»
Літургійні читання — тут.