Пропозиція щодо децентралізації доктринальної влади у Католицькій Церкві, висунута у середу на засіданні асамблеї Синоду, наразилася на значний негатив з боку частини делегатів.
Про це виданню National Catholic Register (NCR) повідомили три окремі учасники Синоду. Вони розповіли, що це відбулося під час розгляду пропозиції про визнання єпископських конференцій «церковними суб’єктами, наділеними доктринальною владою, припускаючи соціокультурне розмаїття у межах багатогранної Церкви». Ця пропозиція міститься у Робочому документі Синоду.
Згідно з джерелами, кілька делегатів різних мовних груп і географічного походження висловили занепокоєння, що цей крок розірве єдність Церкви та релятивізує католицьке вчення. Один із членів Синоду назвав ступінь протидії цій пропозиції «грандіозним».
«Більшість однозначно проти. Переважна більшість», — сказав делегат на умовах анонімності, з огляду на суворі правила конфіденційності Синоду.
Інший делегат сказав що стурбованість цією пропозицією була найсильнішою за весь час поточної асамблеї Синоду, яка триває з 2 жовтня і завершиться 27 жовтня.
З моменту липневої публікації Робочого документа, низка богословів і делегатів Синоду зазначали, що вбачають у пропозиції надати єпископським конференціям доктринальну владу одну з найбільш критичних тем всього порядку денного.
Децентралізація доктринальної влади, тобто вирішення певних доктринальних питань на місцевому, а не на загальному рівні, вважається ключовим кроком для тих, хто прагне внести різкі зміни у католицьке вчення.
Наприклад, потребу у децентралізованій владі регулярно просувають прихильники німецького «синодального шляху», що наполягають на зміні вчення Церкви про сексуальність і виключно чоловіче священство.
Критика пропозиції вперше пролунала 16 жовтня, коли п’ять мовних груп Синоду представили підсумки своїх дискусій у малих групах. Джерела зазначили, що стурбованість була найяскравіше виражена серед членів однієї франкомовної та двох англомовних груп, порівняно з іспаномовною та італомовною групами. Далі критика лунала постійно під час «вільних виступів» або промов окремих членів Синоду перед усім синодальним зібранням.
Джерела повідомляють, що окремі делегати наполягали на необхідності уникати релятивізму у представленні віри різним культурам; уникати всього, що може пошкодити єдність віри; на тому факті, що папство та єпископство встановлені Богом, а єпископські конференції — ні; а також що єдність і вселенськість Церкви перебувають під загрозою, якщо в одному місці одностатеві шлюби прийнятні, а в іншому — ні.
Німецькі католицькі медіа також повідомили про відсіч, цитуючи делегата Синоду, який сказав у своєму виступі: «Роздроблена віра означає роздроблену Церкву!»
Як зазначив інший делегат, «більшість втручань були не тим [на що] сподівалися», маючи на увазі очевидне бажання організаторів, щоб пропозицію широко схвалили.
Втручання богослова
Відсіч була настільки значною, що спонукала організаторів Синоду піти на безпрецедентний крок, запропонувавши експерту-богослову отцю Жілю Рутьє виступити з імпровізованою презентацією перед асамблеєю, щоб прояснити пропозицію і вгамувати занепокоєння.
Один делегат назвав це «дуже незвичайним» і сказав, що його це «здивувало», оскільки єпископи та інші делегати Синоду вже висловили свою думку з цього питання. Делегати, які розмовляли з журналістами NCR, також сказали, що презентація богослова, здається, задовольнила декого в асамблеї, але занепокоєння залишилися.
Одне джерело на Синоді повідомило, що аргументи отця Рутьє, що місцеві ради у традиції Церкви завжди мали доктринальну владу, викликали питання: навіщо взагалі потрібна пропозиція поширити ці повноваження на єпископські конференції? Інший член Синоду висловив занепокоєння тим, що отець Рутьє, схоже, мав на увазі, що доктринальна влада конференції єпископів «базуватиметься на ієрархії істин»; тобто у той час як деякі центральні догмати будуть підтримуватися універсальним Вчительським урядом Церкви у Римі, місцеві конференції натомість отримають змогу авторитетно навчати в інших сферах.
За словами цього делегата, очікується, що організатори візьмуть до уваги спротив пропозиції під час розробки підсумкового документа Синоду. «Якщо ні, тоді, чесно кажучи, я вважатиму, що ці богослови нами маніпулюють», — сказав він.
Підсумковий документ буде представлений Папі Франциску, який може послатися на нього у своєму власному віровчительному документі або навіть ухвалити текст таким, яким він є, надавши йому відповідні повноваження.
Дебати довкола децентралізації доктринальної влади згадувалися на щоденному пресбрифінгу Синоду, при цьому речники зазначали, що заклики уникати роздроблення у Церкві виникли серед асамблеї.
Цю тему також обговорювали на вечірньому богословському форумі про відносини між місцевими Церквами та Вселенською Церквою, коли кардинал Роберт Прево, префект Дикастерію у справах єпископів, говорив про необхідність розрізняти, яку децентралізацію можна дозволити для необхідної інкультурації, а що є істотним для єдності Церкви.
Занепокоєння зростає
Виглядає так, що тема єдності церковного вчення також панувала у думках делегатів поза синодальною залою — і у Церкві загалом — за кілька днів до дискусії 16 жовтня.
Єпископ Стефан Остер з Пассау (Німеччина), відомий критик «синодального шляху», сказав у коментарі для NCR 14 жовтня, що дехто в його рідній країні прагне «регіоналізувати» доктрину, особливо щодо ґендерних питань і сексуальної моралі.
Баварський єпископ сказав, що ці підходи не враховують «сакраментальність особи», яка закликає кожного «повідомляти світові Божу любов», у тому числі через знак свого створеного тіла.
«Якщо це так, то не може бути істиною, що в Африці інакше ставлення, наприклад, до питань сексуальної моралі. Це не може бути істиною», — сказав єпископ Остер, зазначивши, що відмінності можливі у пастирському підході.
Архієпископ Сіднея Ентоні Фішер сказав у коментарі EWTN News, що Церква «не може навчати різного католицизму у різних країнах».
«Чи можемо ми, наприклад, уявити собі Церкву, що дозволяє рукоположення жінок в одних країнах, але не дозволяє в інших; або схвалює одностатеві шлюби в деяких країнах і не схвалює в інших; або має в одних країнах аріанську христологію, а в інших — нікейську? — риторично запитав австралійський архієпископ. — Відповідь очевидна: гадаю, що ні».
Кардинал Віллем Якобус Ейк з Нідерландів в інтерв’ю німецькомовній версії теологічного журналу «Communio», попередив, що пошук регіональних рішень спірних питань може завдати глибокої шкоди Церкві.
«Якщо втрачається єдність у проголошенні, Церква втрачає свою довіру», — сказав він.
фінансово.
Щиро дякуємо!
