Папа Франциск відслужив Святу Месу за кардиналів і єпископів, які переставилися до вічності протягом останніх 12 місяців.
У понеділок, 4 листопада 2024 р., Папа Франциск очолив при катедральному престолі базиліки св.Петра у Ватикані Святу Месу за кардиналів і єпископів, які померли за останній рік. У переліку 130 ієрархів знаходимо також двох українських єпископів — владику Василя Медвіта ЧСВВ, вислуженого єпископа-помічника Донецько-Харківського екзархату УГКЦ, серце якого перестало битися 12 вересня на 76‑му році життя, та Василя Лостена, вислуженого єпарха Стемфордського УГКЦ у США, який переставився до вічності 15 вересня на 95‑му році життя.
Діалог, сповнений істини
«Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Твоє Царство», — сказав розбійник, розіп’ятий поруч із Христом. Як зауважив у проповіді Святіший Отець, одні з останніх слів перед смертю Ісус чує від людини, яка не є Його учнем: це хтось, кого навіть імені ми не знаємо. Але останні зітхання цього незнайомця «стають діалогом, повним істини». Він картає іншого, який насміхався з Ісуса: «Ми приймаємо кару, гідну наших учинків; Цей же не зробив нічого злого». За словами Наступника святого Петра, цей засуджений «представляє нас усіх», тож ми можемо «дати йому своє ім’я» і разом із ним піднести благання: «Ісусе, згадай мене!»
Місце в Божому серці
Папа заохотив зупинитися на значенні слова «пам’ятати», яке етимологічно в романських мовах означає «носити в серці». Можемо сказати, що цей розіп’ятий «перетворює крайній біль у молитву», немовби каже: «Внеси мене в Твоє серце, Ісусе».
«Він просить про це не розпачливим голосом, як переможений, але з інтонацією, сповненою надії. Це все, чого бажає злочинець, який помирає як учень останньої години: він шукає гостинного серця. Це все, що має для нього значення, тепер, коли він нагий перед смертю», — сказав Франциск, підкреслюючи: «Господь вислуховує молитву грішника».
«Пронизане болем серце Христа відкривається, щоби спасти світ: воно приймає, вмираючи, голос вмираючого. Ісус вмирає з нами, бо вмирає за нас», — повчав Папа.
Ефективна пам’ять
На заклик розіп’ятого винуватця невинний Розіп’ятий відповів: «Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю». Як наголосив Папа, пам’ять Ісуса є «дієвою, бо багата милосердям».
«У той час як людське життя відступає, Божа любов вивільняє свободу від смерті. І засуджений стає відкупленим; незнайомець стає супутником; коротка зустріч на хресті триватиме вічно в мирі», — сказав Святіший Отець, запросивши замислитися над тим, як ми переживаємо зустріч з Ісусом. «Чи даю Йому змогу зустріти мене — а чи закриваюся в своєму егоїзмі, в своєму болю, у власній самодостатності?» Адже Ісус пам’ятає про розіп’ятого поруч, піклується до останнього подиху, — що спонукає замислитися над тим, яку пам’ять зберігаємо ми. Бо можна пам’ятати лише про кривди…
«Браття й сестри, запитаймо себе сьогодні, перед цією євангельською картиною: якими зберігаються люди в наших серцях? Як ми пам’ятаємо про тих, хто поруч із нами проходить через життєві події? Чи я осуджую? Чи розділяю? Чи приймаю?» — сказав Папа.
Підсумовуючи, він зауважив, що, «звертаючись до Божого серця», люди всіх часів «можуть сподіватися спасіння». Бо «Господня пам’ять зберігає всю історію», якої Він «співчутливим і багатим милосердя суддею». І саме з такою вірою ми підносимо молитву за померлих пастирів, щоб вони «могли втішатися у вічності товариством святих», у той час як ми «зі стійкою надією очікуємо на той час, коли зможемо радіти з ними в раю».