Насправді це називається «фальшива дихотомія», тобто фальшиве розрізнення. Бо навіть якщо страх може бути без любові (злі духи бояться Бога — Як 2,19), то любов без страху неможлива.
Любов без страху не була би любов’ю!
Книга Второзаконня — це, по суті, одна велика промова Мойсея перед тим, як Ізраїлю увійти до Обіцяної землі. Він згадує все, що було від початку, весь вихід з Єгипту, і каже: якщо хочете, щоб вам щастило надалі, — дотримуйтеся Божого Закону.
Відтоді й до Євангельських часів першою і найважливішою заповіддю в житті Вибраного народу була ця: «Любитимеш Бога, любитимеш ближнього». Але книга Второзаконня вчить народ любити Бога такими словами Мойсея: «Бійся Господа, Бога твого» — і тільки потім, пізніше: «Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш — Господь єдиний. Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю».
Чому?
Боятися Бога — це не трястися перед Ним зі страху. Боятися Бога це поважати Його, брати Його до уваги в своїх розрахунках. Боятися Бога — це діяти, пам’ятаючи, що Бог може втрутитися в мої справи. Боятися Бога — це ставитися до ближніх, пам’ятаючи, що Він — однаковою мірою і мій Бог, і їхній. Тобто «боятися Бога» означає пам’ятати, що як я кривдитиму цих ближніх, то Бог може засудити мене.
У Євангелії одна з Ісусових притч говорить про те, що коли управитель, якому довірено «давати кожному поживу», погано виконуватиме свої обов’язки, то він буде покараний. Отож «боятися Бога» означає не «боятися» Бога, а поводитися з людьми так, щоб не страшно було потім відповідати за власну поведінку. Це принцип побудови стосунків між людьми.
«Любитимеш Бога всім серцем, всією душею, всією силою твоєю» — каже Слово Боже у Второзаконні і в Євангелії. І ця заповідь двоєдина й нерозривна: любитимеш Бога і ближнього. В чому відмінність між «боятися Бога» і «любити Бога»? В тому, щоб виконувати Його Закон не з побоювань перед карою, а з чистої радості, що Божий Закон є моїм Законом.
Не варто забувати той аспект, що колись ми даватимемо звіт перед Богом за все, що зробили на землі, — бо це не скасовано, суд для всіх однаковий. Але варто полюбити Божий Закон, бо він добрий. Добром є нагодувати голодного і напоїти спраглого, добром є ставитися до інших доброзичливо, сердечно, мирно. Любити закон і справедливість — це гарне життя.
Живімо так!
За матеріалами: о.Анджей Мацура, Wiara