Хороша самооцінка — це впевненість у своїй цінності або здібностях. Згадаймо Матір Терезу. Ця маленька черниця мала хорошу самооцінку. Вона наважилася виступити проти абортів на Національному молитовному сніданку в 1993 році перед президентом США Біллом Клінтоном, віце-президентом Альбертом Ґором та їхніми дружинами. Це сміливість. Це впевненість у собі. І це смирення.
Усі святі розуміли, що смирення — це спосіб закріпити хорошу самооцінку, покладаючись на Бога, а не на себе. Це розуміння того, що все походить від Бога і що Бог є всім.
Мати Тереза називала смирення матір’ю всіх чеснот. Вона казала: «Якщо ти смиренний, ніщо не зачепить тебе, ні похвала, ні ганьба, тому що ти знаєш, хто ти є. Якщо тебе звинуватять, ти не знеохотишся. Якщо тебе назвуть святим, ти не піднесеш себе на п’єдестал».
Три міфи про смирення
Однак смирення часто неправильно розуміють. Деякі вважають, що це синонім самоприниження. Ось три поширені міфи про цю чесноту:
Міф №1. Смиренним душам бракує впевненості
Насправді, найскромніші люди є одними з найбільш впевнених у собі, тоді як найгордовитіші — найбільш невпевнені. Смиренні душі знають, що їхнє життя залежить від Бога, і знають, що справді цінне — те, що триває і не минає. Вони цінують Господа понад усе.
Міф №2. Смирення непривабливе
Справжнє смирення привабливе. Скромна людина слухає інших і піклується про них, на відміну від людини, яка зосереджена на собі і намагається добре виглядати.
Міф №3. Смиренні люди хочуть, щоб їх вважали такими
Бажання виглядати скромним — це фальшиве смирення. Істинно смиренні люди просто хочуть щось зробити, тому що це правильно, не прагнучи похвали.
*
Найбільша перешкода для наближення до Бога — це більше покладатися на себе, ніж на Нього. Одягаючись у чесноту смирення, ми стаємо більш впевненими і ближчими до Бога. Дивлячись на розп’яття, ми бачимо смиренну людину, яка не переймається собою. Ми бачимо людину, яка існує для інших. Наслідуймо це смирення, щоб відчувати Бога у Його повноті.
Наука смирення від Матері Терези
Приклад Матері Терези підтверджує всі три згадані вище тези. Коли вона була настоятелькою Місіонерок Любові, вона вела список способів виховання смирення для сестер, якими опікувалася:
—Говоріть якомога менше про себе.
—Займайтеся своїми справами, а не чужими.
—Уникайте цікавості (вона має на увазі бажання знати те, що вас не повинно стосуватися).
—Не втручайтеся у чужі справи.
—Приймайте невеликі неприємності з добрим гумором.
—Не зациклюйтеся на недоліках інших.
—Приймайте осуд, навіть незаслужений.
—Слідуйте чужій волі.
—Приймайте образи і прикрощі.
—Приймайте презирство, забуття і зневагу.
—Будьте ввічливими і делікатними, навіть коли вас хтось провокує.
—Не прагніть, щоб вами захоплювалися і вас любили.
—Не захищайте себе поза власною гідністю.
—Поступайтеся у дискусіях, навіть якщо ви праві.
—Завжди вибирайте складніше завдання.
Сила смирення
«Гординя перетворила ангелів на дияволів; саме смирення робить людей ангелами» (Святий Августин).
Диявол волів залишити рай заради вічності у пеклі, аніж упокоритися перед своїм Творцем. Смирення захистило би Адама і Єву від думки, що вони можуть не послухатися Бога і стати подібними до Нього.
Проте через наше смирення і, отже, послух Богу, диявол переможений. Святий Йоан Марія Віанней, якого часто мучив диявол, розповідав, що якось нечистий сказав йому: «Я можу робити все, що ти робиш, я можу виконувати твої покути, я можу наслідувати тебе в усьому. Однак є одна річ, якої я не можу зробити: наслідувати тебе у смиренності».
«Ось чому я перемагаю тебе», — відповів на це святий Йоан Віанней.
Смирення може здаватися суперечністю, але Ісус був тихий і сумирний серцем (Мт 11, 29). «Він применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини» (Флп 2, 7).
Світ не цінує і не розуміє силу смирення, але ми його цінуємо, бо це те, чим скористався Ісус, щоб врятувати нас. «Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох» (Мт 20, 28).
Переклад CREDO за: Патті Маґір Армстронґ, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
