Йоан Павло II «посіяв зерно братерства з євреями» — так експерти коментують його історичний візит до римської синагоги 13 квітня 1986 року. Ця дата вважається однією з найважливіших у понтифікаті Папи Войтили, і навіть в історії Церкви.
Серед численних жестів, які зробив Йоан Павло II, його візит до римської синагоги мав особливе значення. Це був одночасно невпевнений перший крок і широке відкриття нового розділу в юдеохристиянських відносинах.
Вперше з апостольських часів глава Католицької Церкви увійшов до єврейського дому молитви, помолився там і звернувся до євреїв. Коментатори назвали подорож Папи Римського з Ватикану до синагоги на Тибрі «найдовшою подорожжю» з усіх. Єпископові Рима знадобилося майже 2000 років, щоби здолати цей шлях.
Ватиканісти згадують, що вступ кардинала з Польщі на папський престол деякі представники єврейської спільноти сприйняли з побоюваннями. Головний рабин Рима Ріккардо Ді Сеньї говорив про це під час зустрічі в італійській столиці перед канонізацією Йоана Павла II у 2014 році. Він визнав, що на той час Польща їм асоціювалася з антисемітизмом. Тому, зазначив Головний рабин Рима, на звістку про обрання польського папи «євреїв пройняв дрож».
А вже за кілька років Йоан Павло II кардинально змінив це сприйняття.
16 жовтня
Дата обрання папи має особливе значення. Для римських євреїв 16 жовтня довгі десятиліття переважно означало річницю депортації з гетто Вічного міста до Освенціма в 1943 році. Тридцять п’ять років потому в цей же день був обраний Папа Войтила — який став першим Папою, що переступив поріг синагоги.
Його біограф, історик Церкви Андреа Ріккарді, стверджує, що Йоан Павло ІІ був уособленням «глибокого філосемітизму» завдяки своєму дитинству у Вадовіцах та єврейській дружбі, зокрема з Єжи Клюгером. Ця дитяча дружба стала ключем до історичного кроку, зробленого 40 років тому.
Представники римської єврейської спільноти й ті, хто супроводжував папу 13 квітня 1986 року, згадують, що це був момент сильних емоцій та глибоких переживань. В їхню пам’ять врізалося голосіння євреїв, коли вони побачили польського Папу, свідка Голокосту, на своєму порозі, — й теплі оплески у відповідь на його промову.
Тієї неділі по обіді Йоана Павла II перед синагогою зустрів Головний рабин Риму Еліо Тоафф. Вони тепло обійнялися, всміхаючись одне одному. Це був, як згадується, спонтанний жест, що виходив за межі будь-якого протоколу. Пізніше Йоан Павло II згадав рабина Рима у своєму заповіті.
Не перша зустріч
На прохання Тоаффа вони вперше зустрілися п’ятьма роками раніше, в лютому 1981‑го, під час папського візиту до парафії поблизу колишнього гетто в італійській столиці.
«Ми разом увійшли до синагоги; я пройшов крізь мовчазний натовп, неначе уві сні. Поруч зі мною був Папа, а позаду нас — кардинали, прелати й рабини: надзвичайна процесія; безумовно, унікальна в довгій історії синагоги. Ми піднялись на теву* та звернулися до людей. А потім вибухнули оплески. Нескінченні оплески, що очищали не лише мене, а й усіх присутніх, які нарешті зрозуміли глибоке значення цього моменту», — згадував рабин Тоафф, який помер 2015 року у віці 100 років.
(*Тева — спеціальне підвищення або кафедра, з якої читають сувої Тори та проводять молитви. — Прим. пер.)
Звертаючись до ватиканського гостя в своєму храмі, рабин сказав: «Ми хочемо з довірою увійти в новий період історії».
На початку свого слова Йоан Павло II зізнався: «Я давно думав про цей візит».
Він також сказав: «Врахування вікових культурних умов … не може бути перешкодою для визнання того, що акти дискримінації, несправедливі обмеження релігійної свободи та утиски, зокрема в галузі громадянських свобод, проти євреїв об’єктивно були явищами, які заслуговують на найглибший жаль».
Старші брати
Папа повторив слова з декларації Собору «Nostra аetate»: «Церква засуджує ненависть, переслідування та всі прояви антисемітизму, спрямовані проти євреїв у будь-який час і будь-ким».
Він заявив: «Ми прагнемо, щоб сьогоднішній візит фундаментально посприяв зміцненню добрих стосунків між нашими спільнотами, за прикладом багатьох чоловіків і жінок, які з обох сторін працювали і працюють над подоланням старих упереджень і створенням основ для дедалі повнішого визнання зв’язку та спільної духовної спадщини, що існують між євреями та християнами».
Схвальні слова польського Папи увійшли в історію: «Єврейська релігія — це не зовнішня реальність для нашої релігії, а щось внутрішнє. Наші стосунки з нею відрізняються від стосунків з будь-якою іншою релігією. Ви наші улюблені брати і, можна сказати, наші старші брати».
Його бажання поглибити діалог пізніше не раз було підтверджене в його жестах і промовах під час візиту до Святої Землі у 2000 році. Природним наслідком візиту Папи Римського до синагоги стали подальші великі жести Йоана Павла II в царині діалогу з іншими релігіями.
Два наступні папи також відвідали римську синагогу: Бенедикт XVI зробив це 17 січня 2010 року, а Франциск — 17 січня 2016 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
