Проповідь о. Миколи Мишовського на ХХХІІІ Звичайну Неділю, рік Б (РКЦ).
«Того часу Ісус сказав своїм учням: “В ті дні, після великого горя, сонце померкне, і місяць не дасть свого світла, і зорі падатимуть з неба, і небесні сили захитаються. І тоді побачать Сина Людського, який гряде на хмарах з великою силою і славою. І тоді Він пошле ангелів та збере своїх вибраних з чотирьох вітрів, від краю землі — до краю неба. Навчіться притчі від смоківниці. Коли вже її гілки стають м’якими і випускають листя, то знаєте, що близько літо. Так і ви, коли побачите, що це збувається, то знайте, що близько, вже при дверях. Воістину кажу вам, що не мине рід цей, як усе це збудеться. Небо й земля проминуть, а Мої слова не проминуть. Про той же день або годину не знає ніхто: ні ангели на небі, ні Син, а тільки Отець”».
Літургійні читання — тут.