Роздуми над Словом Божим на 19 грудня
«Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя вислухана, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина».
Дана Захарії обітниця народження сина — пізнішого Йоана Хрестителя — проливає надзвичайно важливе світло на дівоче зачаття і народження Сина Божого. Захарія та Єлизавета були старим і безплідним подружжям і вже не сподівалися мати дитину. Тепер Захарія довідується, що в них не тільки народиться син, а й що він буде незвичайним Божим даром для люду. В словах ангела він напевно розпізнав месіанське пророцтво Малахії на тему попередника, який готуватиме дороги для Месії. Тепер Захарія довідується, що то власне його син буде цим попередником Господа.
В історії Старого Завіту вже не раз великі мужі народжувалися від безплідних матерів. Безплідна Сара народила самого спадкоємця обітниці, Ісаака. То було велике випробування віри для Авраама: Бог постійно обіцяв йому потомство, чисельне як зірки на небі, а роки минали і його жінка Сара все ще залишалася безплідною. Також і Яків, батько Вибраного народу, народився від безплідної матері, Ревекки. Безплідна Рахіль народила улюбленого сина Якова — Йосифа, який урятував цілий народ за часів голоду. Безплідна Анна народила великого вождя Божого народу Самуїла. У безплідної матері народився також силач Божий Самсон. Отож народження Йоана Хрестителя від безплідної Єлизавети долучається до вельми характерного для Вибраного народу способу розвитку історії.
Духовне послання, вміщене у цій традиції, також очевидне. Народження таких великих мужів від безплідних матерів було знаком від Бога, що хоча вони й від людей народилися, та насамперед є даром Бога для свого народу. А зрештою, хоч і чудесним чином дані, але народилися вони від своїх земних батька-матері. Натомість дівоче народження Спасителя було незрівнянно більшим чудом. Син Божий — це Дар понад дарами. Ми отримали Його від Предвічного Отця як нашого Спасителя, тільки в Ньому можемо мати відкуплення.
Варто ще додати, що євангеліст Лука протиставляє недовіру Захарії та віру Марії. До часу народження сина Захарія мусив залишитися німий — і символізувати таким чином позицію Божого народу, частина якого мала пробудитися тільки завдяки закликам Хрестителя. Своєю чергою, віра Марії, виражена у Її відповіді: «Ось я — слугиня Господня, нехай буде мені за словом твоїм!», символізує всіх нас — тих, хто на дар Спасителя відповідає послухом. Повністю подібними до Марії у Її відданості Богові ми будемо вже у вічному житті.
о. Яцек Салій ОР
За виданням: Ewangeliarz. Jacek Salij OP. W drodze, 2002