24 лютого 2025 року у київській парафії св. Миколая відбувся молебень і Свята Меса за мир в Україні за участі єпископа-помічника Київсько-Житомирської дієцезії Олександра Язловецького і Апостольського Нунція в Україні Вісвальдаса Кульбокаса.
У молебні під проводом архієпископа Кульбокаса, взяли участь працівники Карітасу УГКЦ на чолі президенткою Тетяною Ставничою і працівники Карітас-Спес РКЦ, очолюваного єпископом Язловецьким, якому й належала ініціатива; також через телебачення EWTN до молитви долучилися працівники Карітасу з усього світу. Настоятель парафії також подякував за небайдужість представникам дипломатичних посольств, які долучилися до молитви або особисто, або ж висловили свою солідарність телефоном — як у випадку з представниками США.
Цьогоріч Верховна Рада України встановила день початку повномасштабного російського вторгнення Національним днем молитви, зазначивши, що «молитва до Бога є надприродною силою для перемоги та запорукою консолідації і єднання українського суспільства». Місце для такого акту духовного єднання було обрано не випадково: з перших днів вторгнення храм св. Миколая, громада якого понад 30 років бореться за повернення відібраної ще комуністами будівлі, перетворився на гуманітарний хаб, а напередодні Різдва постраждав від російських ракет.
«Цей храм — дім Божий, він належить Церкві. Віряни збудували його для єдності в молитві, і тут не має бути нічого, крім Бога та молитви за нашу Батьківщину, за справедливий мир, за наших захисників, полонених, поранених, безвісти зниклих. Нехай з цього місця лине молитва! Ми сьогодні молимося тут за справедливий мир, а я звершуватиму Євхаристію і за справедливе та якнайшвидше виконання рішення суду і повернення нашого костелу парафії», — сказав у вступному слові настоятель парафії, о. Павло Вишковський ОМІ.
«Коли ми говоримо, що все залежить від Бога, ми маємо на увазі й те, що Господь приходить до нас на допомогу за посередництвом інших, — сказав єпископ Олександр. — Через людей доброї волі, людей, які шукають справедливості і чітко називають агресора — агресором, а жертву — жертвою».
Покликаючись на євангельське читання дня, де йшлося про вигнання біса з одержимого юнака, єпископ Язловецький процитував слова знаменитого екзорциста Ґабріеля Аморта, який припускав, що одержимим може бути як один політичний лідер (Сталін, Гітлер), так і ціла спільнота.
«Авторитетний екзорцист говорить про можливість одержимості цілого народу, а не лише його лідера, — зауважив єпископ. — Питання: чи є одержимим цілий російський народ разом із його лідерами? Чи є ідеологія рашизму ознакою одержимості, як ідеології комунізму чи нацизму? Якщо це справді так, якщо тут йдеться про духовні речі — а ми часто забуваємо, що кожна людина має як тіло, так і душу, — то це означає, що нам потрібно дуже багато молитися».
«Сьогодні ми зібралися тут для того, щоби молитися за справедливий мир, за дар мудрості для наших партнерів і нашого президента; але також і для того, щоб дякувати, — сказав єпископ Язловецький. — Мало якій свідомій людині спаде на думку заперечувати, що Богу треба дякувати, бо все могло бути набагато гірше. Ми бачимо, що добрий Господь таки прийшов нам на поміч: скажімо, тут, у Києві, ми можемо зараз збиратися, можемо цю трансляцію, можемо молитися за завершення війни і за нашу Україну. Ми дякуємо Йому також за тих людей, чиїх сердець Він торкнувся, збудивши співчуття до нас; тих, хто допомагає нам чи то молитвою, чи то коштами, чи то на дипломатичній арені. Ми дякуємо Господу за те, що у цій болісній ситуації ми стали “лакмусовим папірцем”: спокусою для тих, хто обирає зло, але й спонукою для тих, хто обрав добро, у кому воно виявилося з огляду на наші страждання».
«Україна стала для людей світу — як політиків, так і звичайних людей — перевіркою на людяність, на доброту, навіть на релігійність, — підсумував єпископ. — Тож дякуймо за це Господу, просімо, щоб Він не залишав нас і щоби зглянувся на наші молитви, і пам’ятаймо: це поріддя, тобто агресора, не можна вигнати нічим, окрім молитви — що ми з вами зараз і робимо».
фінансово.
Щиро дякуємо!
