Одним з унікальних аспектів служіння святого Патрика було те, що він християнізував Смарагдовий острів, уникнувши при цьому мученицької смерті. З життєписів святих ми знаємо, що учні Ісуса Христа часто приносили Слово Євангелія у певний регіон, але місцеві можновладці карали їх за це смертю.
Святий Патрик натомість помер від старості, а не від рук язичницьких ірландських правителів. Та це не означає, що обійшлося без протистоянь чи навіть кровопролиття.
Лист святого Патрика до солдатів короля Коротика чітко засвідчує, що багато його учнів були вбиті за віру:
«Я власноручно написав і склав ці слова, щоб передати і надіслати їх солдатам Коротика. Я не можу назвати їх моїми співгромадянами, ані співгромадянами святих Рима, але співгромадянами демонів — через їхні злі діяння. Союзники відступників шотландців і піктів, вони живуть ворожнечею і смертю. Вони закривавлені: вкриті кров’ю невинних християн, велику кількість яких я породив у Бозі й утвердив у Христі».
З листа святого Патрика випливає, що язичницькі воїни в Ірландії вбивали новохрещених християн, а також брали у полон багатьох чоловіків і жінок.
Святий Патрик звертається до цих воїнів, благаючи їх змилосердитися і змінити свій спосіб життя. Він також не добирає слів, проголошуючи, що їхнє зло принесе їм небезпечну відплату:
«Ангел смерті відтягне такого геть, щоб його розчавив гнів драконів. Такого вб’є зміїний язик і пожере вогонь невгасимий».
Він завершує свого листа благанням, щоби всі почули його послання, і щоб ті, хто коїли зло, звернули свої серця до Бога:
«Нехай це прочитають перед усім народом, особливо у присутності самого Коротика. Якщо це станеться, Бог може надихнути їх повернутися до здорового глузду перед Богом».
Служіння святого Патрика в Ірландії було нелегким, і хоча він зберіг своє життя, він багато вистраждав, дивлячись, як вбивають його новоохрещених християн.
Ми багато чого не знаємо про те, що було далі, крім того, що народ Ірландії прийняв християнську віру, утвердивши свою землю як «країну святих і вчених».