Залежність — це клітка без ключа. Це нестримний потяг, нав’язливе прагнення, або цикл, який перетворюється на замкнуте коло. Сором, ізоляція та безсилля, пов’язані з залежністю, це не просто психологічні ефекти; вони значно обтяжують душу.
Але святість не зарезервована за тими, хто ніколи не падає. Значення має те, що ми робимо після падіння.
Церква дає нам святих не як супергероїв, а як супутників. Якщо говорити про залежність, то є святі, що власним прикладом довели: шлях до зцілення не тільки можливий — він може навіть стати шляхом до святості.
Святий Марк Цзі Тяньсянь: наркозалежний, але наполегливий
Марк Цзі Тяньсянь, шанований китайський лікар, що жив у 1800-х роках, став залежним від опію, яким, згідно з тогочасними уявленнями, намагався вилікуватися від хвороби. Він роками намагався позбутися залежності: молився, сповідався, постив, але все було марно.
Зрештою, сповідник відмовив йому у розрішенні, зробивши висновок, що Марк не відчуває справжнього каяття, бо постійно сповідається з того самого гріха. Він заборонив йому приступати до Таїнств, і Марк 30 років мирився з цією забороною. Однак він продовжував регулярно ходити на Месу і молитися.
Коли спалахнуло «Повстання боксерів» проти християн та іноземців, Марка заарештували як практикуючого християнина. Йому запропонували свободу в обмін на зречення віри, але він відмовився. У 1900 році Марка разом із родиною стратили за вірність християнству — мученицька смерть стала фіналом його боротьби, довжиною у життя.
Життя Марка показує нам, що залежність не скасовує віри. Можна бути водночас слабким і святим.
Свята Моніка: уникла алкоголізму і обрала Бога
Ми знаємо святу Моніку передусім як матір святого Августина, Учителя Церкви, що пережив навернення після років грішного та бунтівного життя. Але не кожен знає, що сама Моніка боролася з залежністю від алкоголю, про що пише у своїй «Сповіді» й сам Августин.
У молодості вона почала потай пиячити, і ця звичка могла би стати фатальною. Цього не сталося — частково завдяки докору домашнього слуги, який її вразив. Моніка не просто покинула згубну звичку — вона звернула до Бога все своє серце.
Її подальше життя було позначене глибокою молитвою, постом і невпинною духовною боротьбою за сина. Знадобилося 17 років наполегливої надії, перш ніж Августин звернувся до віри.
Моніка вчить нас, що зцілення часто починається з чесності — і що зміни, хоч і повільні, завжди можливі.
Святий Камілл де Лелліс: гравець, який став цілителем
Замолоду Камілл був високим на зріст, мав запальну вдачу і був залежний від азартних ігор. Він втратив усе — гроші, роботу, гідність — і врешті-решт опинився на вулиці. Травма ноги привела його до лікарні, де до бідних ставилися як до непотрібного тягаря.
Ця лікарня стала місцем його навернення. Втомившись марнувати своє життя, Камілл присвятив себе турботі про хворих — заснував орден, який служив хворим з ніжністю та повагою.
Так, він досі приборкував свій темперамент. Він досі носив свої рани. Але він перетворив біль на спонуку служіння іншим. Святий Камілл доводить, що саме ті частини нас, які ми воліємо приховати, можуть стати знаряддям Божого зцілення світу.
Залежність не позбавляє нас любові і благодаті. Ці святі доводять: Бог завжди поруч, навіть — і особливо — коли життя перетворюється на безлад.