Коли його та його рідних кинули до в’язниці й вони чекали на страту, його наляканий онук подивився на нього і спитав: «Дідусю, куди ми йдемо?» «Ідемо додому», — відповів той.
Святий Марк Цзі Тяньсянь був залежним від опію. Не якийсь період свого життя — ні, він був залежним до самої смерті!
Роками Цзі був зразковим християнином. Зростав у китайській християнській сім’ї в ХІХ ст. Був лідером у християнській спільноті, заможним лікарем, який служив бідним безкоштовно. Коли він захворів на абдомінальний синдром, то лікувався опієм. Це рішення було повністю виправдане і розумне, але Цзі невдовзі впав у залежність від наркотику, а цю залежність сприймали як ганебну й дуже скандальну.
30 років без Таїнств
Цзі не переставав боротися зі своєю залежністю. Часто сповідався, не бажаючи, щоб залежність почала його контролювати. На жаль, священник який його сповідав (як майже всі священники в ХІХ ст.), зовсім не сприймав залежність як хворобу. А оскільки Цзі постійно сповідався з одного й того самого гріха, священник визнав це доказом того, що чоловік не хоче виправитися і стати кращим.
Без каяття й відмови від гріха сповідь недійсна. За кілька років сповідник Цзі сказав йому, щоб він не повертався до нього, поки не зможе виконати всі умови сповіді. Для когось це могло стати причиною покинути Церкву в гніві або від сорому, але Цзі, попри всі свої падіння, відчував, що Бог і Церква його люблять. Він був переконаний, що Господь прагне його серця, навіть якщо Цзі не може пожертвувати своїм життям. Він не міг бути тверезим, але міг свідчити.
Так він робив протягом 30 років. Три десятки років він років не міг приступати до Таїнств. Але протягом цих 30 років молився, щоб померти як мученик. Йому здавалося, що єдиний спосіб, яким його душа може бути зцілена, — це мучеництво.
Ідемо додому
1900 року почалося китайське «Повстання боксерів» проти іноземців та християн. Цзі дістав свій шанс. Його заарештували разом із кількома десятками інших християн, зокрема з його сином, двома невістками та шістьма онуками. Багато хто з ув’язнених не зрадів присутності Цзі серед них. Адже він був тим, хто не міг прожити й дня без дози. Він точно буде першим, хто відкине Бога.
Але хоча Цзі не міг подолати свою залежність, врешті-решт був обдарований благодаттю витривалості. Ніщо не змогло його зламати, жодні тортури. Він був сповнений рішучості слідувати за Богом, якого ніколи не покидав.
Коли Цзі та його родину кинули до в’язниці й вони чекали на страту, його наляканий онук подивився на нього і запитав:
— Дідусю, куди ми йдемо?
— Ми йдемо додому — відповів той.
Святість — для кожного
Цзі випросив у катів, щоб вони вбили його останнім. Щоб ніхто з його рідних не помер на самоті. Він стояв біля кожного зі своїх рідних, коли їм стинали голови. Потім сам пішов на смерть, співаючи Літанію до Пресвятої Діви Марії. І хоча він десятиліттями не приймав Таїнств, Церква його канонізувала.
Святий Марк Цзі Тяньсянь був прекрасним свідком Божої благодаті — свідчив різними прихованими способами. Його життя — це також доказ того, що Бог може зробити великими святими найменш імовірних кандидатів з усіх нас. Він здатний виливати свою благодать на тих, хто залишається вірним Церкві та завжди в ній зростає, завдяки своїй любові до Бога та довірі до Нього.
Святий Марк Цзі Тяньсянь, молися за нас!
Переклад CREDO за: Меґ Гантер-Кілмер, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
