У посланні до учасників 28‑ї Генеральної асамблеї Міжнародної федерації католицьких університетів Лев XIV заохочує їх стати «дорогами розуму до Бога» та Христа-Премудрості, «Істини, що стала Особою», за словами св.Томи Аквінського.
Генеральна асамблеї Міжнародної федерації католицьких університетів (FIUC) відкрилася в понеділок, 28 липня 2025 року, у Гвадалахарі, Мексика, і триватиме до 1 серпня. Папа підкреслює, що для зустрічі з іншими школами «ми не повинні віддалятися від Христа ані релятивізувати Його унікальне і належне місце», пише Vatican News.
Католицькі університети покликані стати «дорогами розуму до Бога»: адже, як це сформулював св.Тома Аквінський, у «Христовій Премудрості є водночас те, що найбільш властиве нашій вірі, й те, що найбільш універсальне у людському інтелекті». На цьому наголосив Папа Лев XIV у посланні до учасників Асамблеї, яку приймає Університет Вальє де Атемахак. Вона приурочена до сторіччя FIUC і має тему «Католицькі університети — хореографи знань».
Кого ми слухаємо?
Святіший Отець підкреслює: треба запитувати себе, за якою музикою ми йдемо, — адже в наш час не бракує звабних «пісень сирен». І саме в такому контексті католицькі університети покликані ставати «дорогами розуму до Бога».
«Університетське середовище, з притаманним йому діалогом між різними баченнями світу, не є чужим буттю й діянню Церкви», — пише Папа. Християни вже на світанку євангелізації «чітко розуміли, що неможливо звіщати Добру Новину, не роз’яснивши, якою мірою вона сумісна чи не сумісна з іншими способами бачення світу чи іншими пропозиціями сенсу людини й суспільного життя».
Діалог — не новинка, а суть євангелізації
Папа навів запитання, з яким св.Павло звертався до християн Рима, спонукаючи порівняти попередній стиль життя з новим: «Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній — смерть».
«Народи класичного світу не були позбавлені інтелекту; але кінець і результат усіх їхніх міркувань апостол підсумовує словом “смерть”. Чому? Чого бракувало? Бракувало Христа — Слова і Премудрості Отця; Того, через Кого і для Кого все було створено. Христос приходить не як чужий для раціонального дискурсу, а радше як наріжний камінь, що надає сенсу й гармонії всім нашим думкам, усім нашим прагненням і всім нашим планам покращити теперішнє життя й надати мету і трансцендентність людським зусиллям», — пише Лев XIV. Аквінат, нагадує Папа, стверджував, що у Христі є те, що найпритаманніше вірі, й те, що є найуніверсальнішим у людському інтелекті. І мудрість, якщо її так розглядати, є «є природним місцем зустрічі й діалогу з усіма культурами та всіма формами мислення».
«Тому ми не повинні віддалятися від Христа, не повинні релятивізувати Його унікальне і належне місце, щоби шанобливо і плідно спілкуватися з іншими школами знань — як давніми, так і сучасними», — підсумовує Папа. На завершення він побажав, щоби Христос-Премудрість був компасом, який спрямовує католицькі університетські інституції, щоби сповнене любові пізнання Його дало «імпульс для нової євангелізації в царині католицької вищої освіти».