Коментуючи під час зустрічі з паломниками євангельську розповідь про зцілення глухонімого, Лев XIV заохотив слухачів замислитися, чи не почуваємося ми зраненими й розчарованими через те, що нас не розуміють, — і чи ми не ранимо інших нашими словами. Ісус же заохочує нас відкритися на світ і стосунки.
Також і час, у який живемо, потребує зцілення. Це ствердження стало відправною точкою для роздумів, якими Папа Лев XIV поділився під час загальної аудієнції в середу, 30 липня 2025 р., на площі св.Петра у Ватикані. Цією катехизою він завершив розділ, присвячений прилюдному життю Ісуса, Його зустрічам, притчам і зціленням. Цей розділ катехиз із циклу «Ісус Христос — наша надія» приурочений до Святого року-2025. Це перша загальна аудієнція після літньої перерви, адже в попередні середи такі зустрічі не проводилися, пише Vatican News.
«Наш світ пронизаний атмосферою насильства і ненависті, яка нівечить людську гідність. Ми живемо в суспільстві, яке хворіє на “булімію” сполучень із соцмережами: ми гіперсполучені, нас бомбардують зображеннями, іноді також неправдивими або спотвореними. Ми перевантажені численними повідомленнями, які викликають бурю суперечливих емоцій», — сказав Святіший Отець. За таких обставин може виникнути прагнення вимкнути все. Можемо дійти до межі, коли вже «нічого не чуємо»; а оскільки слова перекручують, то можемо відчувати «спокусу замкнутися в мовчанні», в некомунікабельності, в якій, «попри близькість, ми більше неспроможні сказати одні одним найпростіші та глибокі речі».

Чи є бажання вийти з ізоляції?
У цьому контексті Папа зупинився на розповіді з Мк 7, про глухонімого. Подібно до того, як може трапитися з нами, — можливо, що ця людина «вирішила більше не говорити», бо «він не почувався прийнятим, хотів згасити будь-які голоси, бо розчарувався і був поранений тим, що чув». Адже це не глухонімий шукав Ісуса, а інші привели його до Нього! Інші стурбовані його ізоляцією.
За словами Святішого Отця, це також образ Церкви, «яка супроводжує кожну людину до Ісуса, щоб вона почула Його голос». Подія, зрештою, відбувається на поганській території, в «контексті, де інші голоси схильні приглушувати Божий голос».

Відкритися на світ і стосунки
Далі Папа звернув увагу на те, що поведінка Ісуса може здаватися нам дивною. Він відводить цього чоловіка у відокремлене місце, немовби підкреслює його ізоляцію. Але якщо добре приглянутися, то це «допомагає нам зрозуміти, що криється за мовчанням і замкнутістю цієї людини»: Ісус немовби «збагнув його потребу близькості».
«Ісус насамперед пропонує йому мовчазну близькість, через жести, які свідчать про глибоку зустріч: Він торкається вух і язика цього чоловіка. Ісус не вживає багато слів, Він каже єдине, що йому потрібно в цей момент: “Відкрийся!”. Святий Марко наводить це слово арамейською мовою, effatà, — так, ніби хоче, щоб ми почули його звук і подих “наживо”. Це слово, просте і красиве, містить запрошення, з яким Ісус звертається до цього чоловіка, що перестав слухати і говорити. Ісус ніби промовляє до нього: “Відкрийся на цей світ, який тебе лякає! Відкрийся на стосунки, які тебе розчарували! Відкрийся на життя, від якого ти відмовився!” Закритися в собі — ніколи не є вирішенням проблеми», — наголосив Лев XIV.

Зцілити спосіб комунікації
Після зустрічі з Ісусом глухонімий не просто знову починає говорити, а робить це «правильно». І цей прислівник може ще щось підказати про причини його мовчання, зауважує Папа: «Можливо, цей чоловік замовк, бо йому здавалося, що він говорить не так, як треба; можливо, він не почувався адекватним. Ми всі переживали досвід того, що нас неправильно розуміють, що ми не почувалися сприйнятими. Усі ми потребуємо просити Господа зцілити наш спосіб комунікації: не лише для того, щоб бути ефективнішими, але й для того, щоб не завдавати іншим болю своїми словами».
Лев XIV підкреслив, що «знову правильно говорити» — це початок шляху, а не фініш. Ісус заборонив чоловікові розповідати про те, що сталося: бо щоб «насправді пізнати Ісуса, потрібно пройти певним шляхом, потрібно побути з Ним і пройти через Його Страсті». Лише тоді зможемо сказати, що ми насправді пізнали Його: бо «щоби стати учнями Ісуса, немає коротких стежок».
«Дорогі браття й сестри, просімо Господа, щоб ми навчилися спілкуватися чесно і розсудливо. Молімося за всіх, кого образили слова інших людей. Молімося за Церкву, щоб вона ніколи не підводила у своєму завданні — приводити людей до Ісуса, щоб вони могли слухати Його Слово, зцілитися ним і, своєю чергою, стати носіями Його проповіді спасіння», — підсумував Святіший Отець.