«Може, для світу він зараз Папа Лев, але для мене — і для нас — він завжди буде просто Роб», — каже старший брат Папи.
Папа залишається близьким зі своїми братами. Джон і Луїс в один голос підкреслюють, що вони щодня спілкувалися телефоном або через СМС. Незважаючи на відстань, вони також грали разом у різні ігри на своїх смартфонах, такі як Wordle та Words with Friends.
Wordle — це проста гра зі словами, в якій потрібно вгадати одне слово з п’яти літер щодня за шість спроб. Ця гра здобула популярність завдяки своїй простоті та соціальному характеру. Words with Friends схожа на класичний Scrabble і дозволяє грати онлайн, розставляючи слова на екрані.
«Це перепочинок для нього і для нас, враховуючи його численні обов’язки. У нього теж має бути щось подібне. Або ще ми трохи дражнимо його, наприклад, я надсилаю йому СМС із запитанням, чи він сьогодні надягнув свої червоні кардинальські шкарпетки. Так воно є між трьома братами», — каже Джон Превост.
Але обидва старші брати мають великі побоювання, що все це зміниться тепер, коли їхній «Боб» як Папа Римський мусить відповідати суворим вимогам ватиканського життя.
Брати знали, що Роберта можуть обрати
Після обрання Папи Джон сказав: «Мені дуже дивно, що я зараз не можу з ним порозмовляти». Старший, Луїс, який здається найпрямішим і найбільш «американським» із трьох Превостів, довго розмовляв із Робертом увечері перед конклавом. «Ми трохи поговорили про це, і я запитав: ‘А ти знаєш, що станеться, якщо ти виграєш? [Примітка: можливо, тільки американець каже «якщо виграєш», а не «якщо тебе оберуть».] Якщо вони проголосують за тебе — ти це приймеш?’ І мій брат відповів: ‘Я прийму це; така воля Божа; все в Його руках’».
Увечері перед конклавом брати вже знали, що це цілком реальний сценарій. Луїс розповів, що кардинал Превост входить до конклаву як один із трьох фаворитів. Оскільки брат Папи це каже — варто припустити, що він знає, про що говорить. Другим фаворитом, безумовно, був кардинал Паролін. А третім — важко сказати. Можливо, кардинал Ердьо з Будапешта; але також, можливо, одне з імен, які найчастіше з’являлися в медіа: Дзуппі, Піццабалла, Таґле, Авелін, Тарксон, Амбонго чи Ейк.
Джон Превост, своєю чергою, сказав, що третім фаворитом був кардинал з Африки. Реалістично дивлячись, це міг бути тільки Тарксон чи Амбонго.
Луїст Превост додав: він переймається тим, що буде далі. «Це найважче — я цілий день думав: цікаво, чи ми взагалі його знову побачимо, чи зможемо бути з ним — потиснути йому руку та обійняти? Так, я брат Папи; але навіть мені буде важко його побачити». І справді, це так. Відразу після обрання Роберта Превоста американські телестанції встановили цілі медіамістечка перед будинками братів, а Лев XIV, своєю чергою, фактично не має приватного простору після обрання.
«Як це — я в прямому ефірі?»
Уперше братам вдалося зідзвонитися через FaceTime, якраз коли Джон давав інтерв’ю американському телеканалу. Але Джон все одно відповів, бо не міг дочекатися звістки від свого брата. В інтернеті є премиле відео, яке зафіксувало цю сцену. Папа, нарешті додзвонившись до брата, починає говорити йому, що це було божевілля і він ледь знайшов хвилинку, щоб поспілкуватися, — а старший брат перебиває його: «Слухай‑но, вважай, що кажеш, бо маєш знати, що ми в прямому ефірі!» Довга тиша. І нарешті знову чути Папу: «Але як це — я зараз у прямому ефірі?»
Почухати Папі тім’ячко
Так чи інак, зі сказаного братами Превостами видно і чути, що ці троє дуже близькі. І що двоє старших братів, з одного боку, раді й пишаються тим, що їхній молодшенький став Папою, — але з іншого боку, вони сумують, бо сумують за «своїм Робом». Луїс Превост досить відверто говорив про це вже за кілька годин після обрання Папи Лева:
«Чи це нове служіння віддалить його від нас так, що ми більше його не побачимо? Що не зможемо розмовляти з ним, як раніше? Ми не знаємо. Це зовсім нове життя. Він більше не Роб. Він тепер Лев XIV. Чи означає це, що ми, його брати, стаємо чужими? Тому що він на вершині Церкви і має справи, важливіші за сім’ю? Я щиро сподіваюся, що ні. Не думаю, щоби так сталося. Для світу він, можливо, зараз Папа Лев; але для мене — і для нас — він завжди буде просто Роб. Я сказав собі, що як нам вдасться поїхати туди і зустрітися з ним, я все одно ставитимуся до нього як до молодшого брата. Я обійму його, скажу: ‘Робе, що тобі вдалося найкраще?’, зніму з нього піуску і почухаю йому тім’ячко. І, може, яку хвилину поспілкуюся з ним — як брат із братом. Для мене він завжди буде моїм молодшим братом».
Так і сталося. Луїс Превост прибув на інавгурацію Папи Лева 18 травня 2025 року, разом з офіційною американською делегацією та віце-президентом Дж. Д. Венсом. Він обійняв Папу і запитав його, що він зробив найкращого, — хіба що не став знімати з нього папську піуску і не почухав братові голову.
Справжня любов не порушує гідності
«Люби — і роби, що хочеш» — ці слова в крові братів Превостів. Ця відома фраза св.Августина може на перший погляд звучати як запрошення до свавільності, однак насправді вона несе глибоку духовну мудрість. Августин не заохочує егоїзму чи капризів — навпаки. Він вчить, що якщо ти справді любиш, то все, що випливає з цієї любові, буде добрим, праведним і відповідатиме Божій волі.
Свобода любити це свобода від спокуси та гріха. Любов, у розумінні Августина, — це не миттєве почуття, а глибоке налаштування серця: відкритість, відданість, вірність істині й готовність до жертви. Якщо ваші рішення та дії вкорінені в любові, зрозумілій саме так, — тоді ви можете «робити, що хочете», бо ваша воля вже буде узгоджена з добром. У стосунках між братами ця фраза набуває ще більш особистого виміру. Братерська любов не завжди легка: це щоденна реальність із незначними тертями, відмінностями характерів, а іноді навіть переконань. Але якщо вона справжня, то вона все витримує. Ось чому брат може обійняти брата-Папу і з усмішкою сказати: «Робе, що ти зробив найкращого?», не порушуючи його гідності, — бо він каже це з любов’ю.
Любов дозволяє вийти за межі офіційних титулів і дозволяє бути собою — навіть коли твій брат стає Святішим Отцем.
Уривок із біографії «Leon XIV. Biografia ilustrowana», Вид‑во «Білий крук»
фінансово.
Щиро дякуємо!
