Це ж очевидне! Слова «мірою любові є любов без міри» вийшли з‑під пера св.Августина!
…але чи це справді так?
Дуже багато хто знає наведений вислів. І приписує його єпископу Гіппони. Однак автором цієї мудрості є не св.Августин, а св.Бернард із Клерво. Досить буде пролистати його твір De diligendo Deo, щоб констатувати очевидність: хтось когось тут явно копіював…
Наступне «однак» — св. Августин не винен у цьому! (Ми його любимо за інші, також мудрі, вислови.) Винен користувач всесвітніх мереж, якого легкий доступ до інформації вже не вперше обманює, картинно виставляючи нас дурниками.

Причин такої помилки (і сотень інших) може бути щонайменше дві.
Перша — це так званий «трюк інфлюенсера». Хтось спеціально цитує якусь фразу, приписуючи її відомій людині. Справжній автор, давно небіжчик, уже не претендуватиме на свої права, й цитата швидко пошириться світом, несена на крилах його доброго імені. Невдовзі після цього вона набуде власного життя: аж до того, що ніхто не потурбується шукати джерело чи контекст. (Саме так склалося з цитатою про «не їсти в піст одне одного», слова св.Йоана Золотоустого, яке український медіапростір приписав православному митрополитові Володимиру. — ред.)
Згідно з другою концепцією, хтось просто помилився, а далі все пішло своїм ходом, як плітки чи «зіпсований телефон». Обидва ці типи чудово висміює інтернет-мем:
«Найбільша вада Фейсбука — що ніколи не відомо, чия цитата справжня, а чия ні» — Вільям Шекспір.
(Справжній автор жарту теж вочевидь невідомий.)

«Люби й роби що хочеш»
Справедливості заради, св.Августин теж має підстави перевертатися в труні. Йому теж приписують чужі вислови; а навіть як цитують його власні, то перекручуючи їхній сенс. Зрештою, навіть знайоме «Люби і роби, що хочеш» разом із контекстом означає: хоч би що ми робили — треба робити це «з любові», а не займатися тим, що нам подобається, маючи любов десь там на увазі (див. св.Августин, Коментар до Євангелія від Йоана 7,8).
То як, живучи у світі, значною мірою віртуальному, ми можемо відокремити правду від брехні, наче квасолю від гороху? Це справді робота для Попелюшки, — але вона можлива для виконання.
Google скаже правду. Якщо вміти запитати
По-перше, треба ввести всю цитату в пошукову систему і шукати посилання на її джерело. Якщо Google цитує фразу повністю без джерела — це перший тривожний сигнал. Те саме стосується випадків, коли джерело загалом є, але ніде в ньому не вдається знайти повного твердження в тому вигляді, в якому воно зазвичай повторюється.
Тому, по-друге, на цьому наступному етапі верифікації треба вибрати щонайменше два ключові слова. В обговорюваному випадку — це «міра» і «любов». Далі треба перевірити, в яких сполученнях вони з’являються разом. Це заняття хоч і може видатися нудним, але насправді може стати цікавою розвагою.
У випадку з Августином — хоча питання міри в любові справді з’являється в його роздумах — ми дізнаємося, що він писав… щось зовсім протилежне» У його Трактаті 65,11 стверджується, що міра в любові має бути точно визначена. Ми повинні любити Христа більше, ніж свою дружину, дитину чи брата.
Як бачите, бути свідомим користувачем інтернету — це фундаментальна вимога для використання цитат. Але чи варто зразу звинувачувати когось, хто щось бездумно передрукував і тим самим переінакшив? Йоганн Амербах, який друкував Августина, стверджував, що — ні. А вже видаючи його перші твори друком, наполегливо вибачався:
«Не звинувачуйте мене в помилках. Я зробив усе, що міг. Звинувачуйте в них надзвичайну славу автора».
Переклад CREDO за: Кароліна Сарневич, Aleteia