Голос Ватикану в ООН: кому небайдуже до благополуччя людини — мають підтримувати сім’ю

Постійний спостерігач Святого Престолу при ООН виступив у штаб-квартирі ООН на 64‑й сесії Комісії з питань соціального розвитку.

Він закликав до субсидіарності й боротьби з духовною бідністю, щоб надати ефективну допомогу сім’ї, повідомляє Vatican News.

Соціальний, культурний, моральний і духовний розвиток починається з сім’ї, «природного і фундаментального ядра суспільства», як її називає Загальна декларація прав людини; тому ті, кому небайдуже благополуччя людей, повинні всіляко її підтримувати. Це основна теза заяви, яку зробив архієпископ Ґабріеле Качча, Постійний спостерігач Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй, виступаючи під час 64‑ї сесії Комісії з соціального розвитку.

«Сім’я, — підкреслив ватиканський представник, — несе головну відповідальність за благополуччя своїх членів, особливо дітей. Вона також пропагує цінності, що сприяють інклюзії, солідарності й соціальній інтеграції. Уряди повинні поважати і підтримувати сім’ю та надавати їй необхідну допомогу».

У центрі всіх зусиль держави має бути сприяння загальному благу — якого слід досягати, підтримуючи динамічні рушії такого розвитку:

«Держава повинна гарантувати згуртованість, єдність і організацію суспільства, щоб забезпечити досягнення загального блага за участю кожного громадянина. Індивіди, сім’я та проміжні групи не можуть самостійно досягти свого повного розвитку».

Завдання політичних інститутів полягає саме в тому, щоб надати людям «матеріальні ресурси та свободи, необхідні для досягнення культурних, моральних і духовних цілей».

Роль релігійних організацій

Основними елементами людського благополуччя, додав архієпископ Качча, є «задоволення основних потреб — таких як їжа, вода, житло, медична допомога та якісна освіта, а також свобода». Щоб ці першочергові блага могли бути забезпечені для кожної людини, необхідна ефективна координація всередині урядів, між урядами, а також між урядами та всіма зацікавленими сторонами, «включаючи релігійні організації». Така співпраця повинна завжди бути орієнтована на реальні потреби людей.

«Така координація повинна дотримуватися принципу субсидіарності, сприяючи співпраці з зацікавленими громадами, щоб гарантувати, що політика відображає потреби та пріоритети тих, кому вона покликана служити», — додав представник Ватикану.

Цитуючи Апостольське напоумлення Папи Лева XIV Dilexi te, папський дипломат підкреслив, що «розв’язання структурних причин бідності» є нагальним не тільки з прагматичних міркувань. Існує не тільки матеріальна бідність. Обмеження, пов’язані з бідністю, мають також «духовний і моральний вимір» — який необхідно враховувати, якщо ми хочемо, щоб «політика соціального розвитку була ефективною».

Саме з огляду на цей цілісний підхід наприкінці своєї заяви представник Святого Престолу закликав усі держави враховувати «роботу релігійних організацій, які, натхнені своїми цінностями, несуть упевненість, надію та підтримку тим, хто цього найбільше потребує».