Спеціальна доповідачка ООН з питань свободи релігії й переконань Назіла Ганеа дала тверезу оцінку свободі релігії в Нігерії, зазначивши, що фундаментальне право людини на свободу релігії або переконань систематично придушується через те, що релігію перетворюють на зброю.
«Цей [мій] офіційний візит у країну був зосереджений на дослідженні того, як свобода думки, совісті та релігії взаємодіє з правозахисними реаліями на місцях по всій території цієї величезної країни», — зазначила Ганеа.
Вона розповіла, що під час зустрічей із різними зацікавленими сторонами, зокрема з федеральною і місцевою владою, дискусії щодо свободи релігії та переконань були цілковито затьмарені гострою тривогою через повсюдне насильство.
Нігерія десятиліттями потерпає від масштабного насильства з боку терористичних організацій, таких як жорстоке ісламістське угруповання «Боко Харам», що прагне створити халіфат на всій території Сахелю [африканської савани, що охоплює такі держави, як Сенегал, Мавританія, Малі, Буркіна-Фасо, Нігер, Нігерія, Чад, Судан і Еритрея]. Дані натхненої католицькими цінностями неурядової організації Міжнародне товариство громадянських свобод та верховенства права (Intersociety) свідчать, що у Нігерії діє близько 22 таких терористичних організацій.
За словами доповідачки ООН, сільські громади у певних регіонах переживають руйнівне коло масового насильства, вбивств і підпалів, які здебільшого вчиняються з абсолютною безкарністю. Вигнані зі своїх домівок, вцілілі часто змушені йти в табори для переселенців, де вони не мають ні засобів до існування, ні майбутнього у сільському господарстві.
Хоча ці конкретні тероризовані громади є переважно християнськими, Ганеа наголошує, що втрата людських життів і гідності — це універсальна трагедія, що виходить за межі будь-яких релігійних, етнічних та ідеологічних ліній.
Цю гуманітарну кризу ускладнюють невпинні напади на сферу освіти, зокрема, постійні викрадення школярів, яким влада рідко протидіє.
«Втручання влади іноді призводить до звільнення невеликої кількості школярів, часто після тривалого й болісного очікування», — заявила вона.
Разом ці системні провали утворюють глибокий і широкомасштабний замах на фундаментальні права людини і дитини.
Хоча точні цифри важко встановити, дані Intersociety свідчать, що за 14-річний період з 2009 по 2023 рік внаслідок тривалого насильства загинуло щонайменше 52 250 християн. В оновленому цього року звіті організація зазначила, що з липня 2009 року по березень 2026 року від рук бандитів, бойовиків «Боко Харам» і озброєних скотарів загинуло 190 150 нігерійців, серед них — приблизно 128 750 християн і 61 400 поміркованих мусульман.
Доповідачка ООН навела свідчення жертв загострення насильства в Нігерії, кожне з яких вказує на невимовний рівень страждань.
«Одна з жертв розповіла, що за останні 10 років її переселяли шість разів, і щоразу доводилося починати все з нуля, переходячи з поля на поле, з поля до табору і назад, лише для того, щоб стати свідком убивства родини та близьких сусідів, перш ніж вимушено переїхати в ще суворішу реальність. Інша розповіла про трьох убитих членів своєї родини», — переповіла вона.
Ганеа детально описала жахливу реальність на рівні сіл, де безневинних людей постійно вбивають або виганяють із домівок.
«Беззаперечним залишається те, що безліч безневинних людей знову і знову зазнає вбивств, масового насильства та повного знищення засобів до існування, практично не бачачи справедливості. Були випадки підпалів цілих громад, коли вцілілі мусили переселятися до таборів для внутрішньо переміщених осіб без жодної перспективи повернення, втративши можливість займатися фермерством, заробляти на життя і забезпечувати свої родини», — розповіла вона.
Насильство настільки жахливе, що в деяких випадках селяни змушені підписувати огидні «мирні угоди» зі своїми нападниками.
«В інших випадках сільські громади змушені укладати “мирні угоди” з бандитами — за наявною інформацією, віддаючи їм поля, надаючи їм доходи від врожаю з інших угідь і дозволяючи брати з хутора будь-яку жінку, яку вони забажають», — заявила посланниця ООН.
У своїй попередній доповіді Ганеа зазначила, що обговорення свободи релігії або переконань у Нігерії «викликає дуже гостру тривогу щодо небезпеки, насильства і конфліктів, що ширяться усією країною, хоча й з різною інтенсивністю та з різних причин».
«Сюди належать терористичні акти, бандитизм і напади озброєних банд, захоплення земель і масове переселення, збройні конфлікти та викрадення худоби, взяття заручників і підпали, руйнування святинь і шкіл, масштабні викрадення у віддалених районах і громадянські заворушення навколо протестів та страйків, знищення зрошуваних сільськогосподарських угідь, цілих сіл і засобів до існування через нескінченні цикли погроз, страху та смерті у дедалі більших регіонах країни».
Замість того, щоб бути захищеною особистою свободою, релігія в Нігерії перетворилася на організаційний принцип, який використовується політиками для купівлі впливу з релігійних кафедр і озброєними угрупованнями для виправдання жахливого насильства, масового переселення і самосудів.
Це зловживання релігією структурно вкорінене на кожному рівні суспільства: від адміністративних анкет, які змушують громадян декларувати свою віру, до зухвалих кримінальних положень про богохульство і шаріат на рівні штатів, що їх місцева влада відкрито захищає, наполягаючи на «пріоритеті моралі над законністю».
Ганеа називає відсутність підзвітності уряду причиною загострення насильства і знищення засобів до існування.
«Безкарність і брак підзвітності, за наявною інформацією, закріпили ці цикли страху й насильства й посприяли їх поширенню», — сказала вона, вказуючи на те, що насильство, яке колись обмежувалося конкретними регіонами, тепер поширилося на більшу частину країни, переважно за межами міст.
Представниця ООН зазначила, що спроби пояснити ситуацію в Нігерії просто конфліктом між «переважно мусульманською північчю і християнським півднем» повністю викривлюють суть справи, обмежують індивідуальні свободи та роблять країну вкрай вразливою.
«Це відходить від права людини на свободу релігії та переконань… Повідомляється також, що в анкетах на отримання нігерійського паспорта й Національного ідентифікаційного номера раніше була графа про релігію, але її вилучили відповідно до міжнародних стандартів», — зауважила Ганеа, маючи на увазі, що й інші документм мають наслідувати цей приклад.
За її словами, багато співрозмовників змирилися з тим фактом, що політики на всіх рівнях намагатимуться «купити вплив» з релігійних кафедр, фактично використовуючи релігію задля «влади, політики та багатства».
Спеціальна доповідачка також звернула увагу на глибокі правові протиріччя між федеральною конституцією Нігерії і законами на рівні штатів, зокрема щодо кримінальних покарань та богохульства, запроваджених у північних штатах на початку 2000-х років. Вона вказала на зухвалу позицію штату Кано після знакового рішення суду, яке оскаржило закон про богохульство — представники місцевої влади стверджують, що ці рішення не обов’язкові до виконання, і захищають такі закони як «нашу культуру» та «пріоритет моралі над законністю».
Ганеа рішуче виступила проти такого роздроблення прав, підтримавши експертів у галузі права, які вважають такі закони штатів прямим порушенням конституційного положення про те, що уряд не може приймати жодну релігію як державну.
Попри похмурі висновки, Ганеа похвалила «активність і прямоту представників громадянського суспільства Нігерії», зазначивши, що країна має потенціал, натхненну молодь і мирні ініціативи громад, необхідні для забезпечення рівних прав для кожного. Проте попереду ще довгий шлях до втілення, підсумувала вона.
Її повна доповідь та рекомендації будуть представлені Раді ООН з прав людини у березні 2027 року.
фінансово.
Щиро дякуємо!
