Напередодні незаконних єпископських свячень, що їх Братство св.Пія X (FSSPX) збирається провести 1 липня, кардинал Герхард Мюллер закликав відновити ватиканську комісію, яка допомагатиме розчарованим членам цієї спільноти повертатися до повного сопричастя з Папою.
Колишній очільник Конгрегації віровчення озвучив цю пропозицію 26 червня, виступаючи на надзвичайному консисторії Колегії кардиналів у Римі. У своїй промові він гостро розкритикував рукоположення, заплановані на 1 липня без папського мандата.
«Я пропоную створити комісію за зразком колишньої Ecclesia Dei, щоб дати можливість усім, хто підтримав цей розкол, повернутися до повного сопричастя з Папою», — зазначив кардинал у зверненні, яке 28 червня оприлюднила американська журналістка-ватиканістка Діана Монтенья.
Раніше кардинал Мюллер вже закликав Братство св.Пія Х до послуху, наголошуючи, що без повного сопричастя з Папою неможливо бути католиком.
Комісію Ecclesia Dei заснував Папа Йоан Павло II у 1988 році, після того як засновник FSSPX архієпископ Марсель Лефевр висвятив чотирьох єпископів без згоди Святого Престолу. На той час Братство налічувало сотні священників і десятки тисяч мирян.
Метою комісії Ecclesia Dei було допомагати священникам, семінаристам, чернечим спільнотам та окремим вірянам, пов’язаним із FSSPX, «залишатися в єдності з наступником Петра в Католицькій Церкві, зберігаючи при цьому свої духовні та літургійні традиції».
Папа Бенедикт XVI реорганізував цю структуру у 2009 році, після того як зняв екскомуніку з чотирьох єпископів Братства. Він постановив, що префект Конгрегації віровчення також виконуватиме обов’язки голови цієї комісії. Мюллер особисто очолював її роботу під час свого перебування на посаді префекта у 2012–2017 роках.
У 2019 році Папа Франциск ліквідував цей орган, повністю підпорядкувавши ці обов’язки Конгрегації (тепер Дикастерію) віровчення. Понтифік пояснив це тим, що комісія переважно виконала свій первісний мандат із примирення груп, які раніше тяжіли до FSSPX. Він додав, що невирішені питання між Братством і Ватиканом мають суто доктринальний характер, а тому ними має опікуватися саме доктринальне відомство.
У своєму виступі Мюллер згадав, що напередодні надзвичайного консисторію, який проходила 26–27 червня, FSSPX надіслало Папі Леву XIV і кардиналам усього світу відкритого листа.
До листа було додано «Визнання католицької віри», що складається зі 154 пунктів. У посланні висловлювалася надія, що цей документ зможе одного дня стати «основою для чесної дискусії зі Святим Престолом».
Коментуючи цей лист, Мюллер заявив: «Наш обов’язок, що випливає з нашого служіння — як окремо кожного, так і всієї колегії, — відкинути обурливе звинувачення, ніби Римська Церква відійшла від католицької віри».
«Перед лицем схизматичного акту єпископських свячень, здійснених без попереднього надання сопричастя з Папою, не має бути жодної двозначності», — додав він.
Водночас німецький кардинал наголосив на необхідності делікатно ставитися до душпастирських та літургійних питань. Він припустив, що комісія за зразком Ecclesia Dei могла би допомогти задовольнити душпастирські та літургійні потреби вірян після єпископських свячень 1 липня.
Братство вперше оголосило про намір висвятити нових єпископів 2 лютого, назвавши їх законною відповіддю на «об’єктивний стан крайньої необхідності».
Читайте також: Вайґель: керівництво SSPX суперечить Святому Письму і Традиції
Наразі живими залишаються лише двоє з чотирьох єпископів, яких свого часу висвятив Лефевр: 68-річний єпископ Бернар Фелле та 69-річний єпископ Альфонсо де Галаррета. Єпископ Бернар Тіссьє де Маллере помер у 2024 році, а єпископ Річард Вільямсон — у 2025 році.
18 лютого FSSPX відхилило прохання Ватикану відкласти свячення та розпочати структурований богословський діалог щодо ІІ Ватиканського собору, декрети якого разом із подальшими літургійними змінами спонукали Лефевра заснувати Братство.
26 травня Братство оголосило імена чотирьох священників, які приймуть єпископські свячення 1 липня у його головній резиденції в Еконі (Швейцарія). Свячення уділятиме єпископ де Галаррета, а співслужитиме йому єпископ Фелле.
Теперішній очільник Дикастерію віровчення, кардинал Віктор Мануель Фернандес, назвав ці єпископські свячення «надзвичайно важким переступом».
«Цей крок означатиме схизматичний акт, а формальне приєднання до схизми є важкою образою Бога, що тягне за собою екскомуніку, передбачену церковним правом», — заявив він.
Двоє єпископів-святителів і четверо священників, які братимуть участь у церемонії 1 липня, таким чином здійснять акт розколу, і на них чекає канонічне покарання у формі автоматичного відлучення від Церкви.
Проте заява Фернандеса вказує на те, що особи, які формально пов’язують себе зі схизмою, ініційованою керівництвом організації, також можуть підпасти під екскомуніку, якщо вони відповідатимуть критеріям, встановленим у 1996 році юридичним департаментом Ватикану. Ці критерії вимагають як внутрішніх, так і зовнішніх виявів підтримки акту розколу.
Схоже, що духовенство FSSPX повністю підпадає під критерії 1996 року, чого не можна сказати про всіх мирян, які відвідують богослужіння Братства.
Читайте також: Що буде після того, як Братство св.Пія Х вчинить схизматичний акт?
Одним із можливих кроків після свячень могло б стати проголошення Ватиканом того, що все Братство загалом перебуває у стані схизми. Проте для такої декларації Рим спершу має офіційно визнати FSSPX чинною юридичною структурою у церковному праві.
Як альтернативний варіант, Ватикан міг би зосередитися на Братстві на місцевому рівні, закликавши дієцезіальних єпископів виявити духовенство FSSPX, яке діє на їхніх територіях, і видати декрети про автоматичну екскомуніку за схизму.
Іншим варіантом для дієцезіальних єпископів на місцях могло би стати видання партикулярних законів, які би оголосили FSSPX забороненою організацією.
Окрім роз’яснення канонічних наслідків церемонії 1 липня, Ватикан міг би також посилити підтримку тих членів Братства, які бажають примиритися з Римом — індивідуально чи групами.
Лев XIV міг би підтримати пропозицію Мюллера щодо оновленої комісії Ecclesia Dei, розглянути можливість послаблення обмежень на служіння традиційної Латинської Меси, запроваджених у 2021 році motu proprio Traditionis custodes, і посприяти інтеграції колишнього духовенства FSSPX в інститути традиціоналістів, які перебувають у повному сопричасті з Папою.
Наразі невідомо, скільки саме священників і мирян FSSPX порвуть із цією організацією після нових свячень.
Після рукоположень 1988 року 12 священників залишили Братство і з папського дозволу заснували Священницьке Братство святого Петра (FSSP). Сьогодні воно складається з 300 священників, які представляють 35 різних національностей.
Німецьке католицьке інформаційне агентство KNA повідомило 23 червня, що у 2026 році FSSP висвятило рекордну кількість священників — 25 осіб.
29 червня Папа Лев XIV надіслав до настоятеля Священицького братства св.Пія X листа з останнім проханням утриматися від розкольницьких дій і не висвячувати нових єпископів без дозволу Святого Престолу, повернувшись натомість на шлях діалогу й порозуміння.
Переклад CREDO за: The Pillar
фінансово.
Щиро дякуємо!
