Господь і вві сні подасть друзям своїм!

Роздуми над Божим Словом на суботу V звичайного тижня, рік ІІ

«Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою» (Буття 2, 7). Багато хто знаходить цей текст занадто наївним поясненням походження людини й не бажає читати Святе Письмо далі. Однак цей уривок у надзвичайно глибокий спосіб показує, що в людині є два начала: Божественне і земне. Дві сили: одна нас тягне вгору, інша намагається стягнути вниз. І ця боротьба завжди присутня в людині.

В сьогоднішньому Євангелії ми зустрічаємо людей, які, власне, шукали горішнього, духовного, Божого і побачили невичерпне джерело цього всього в Ісусі Христі. І так сильно запрагнули збільшити це все, що забули про земне, фізичне, насущне — забули про хліб. Але нічого страшного не сталось. Адже недарма Ісус казав: «Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6, 33). Ось і ці люди: хоч в очах людських учинили безрозсудно, однак зрештою не прогадали. У Бога своя логіка. Йоан, описуючи помноження хліба, зазначає, що на тому місці було багато трави, ніби натякаючи на слова псалму 23-го: «Господь — мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. На буйних пасовиськах він дає мені лежати (…) переливається мій кубок».

Також і в нашому щоденному житті не бракує моментів, коли доводиться вибирати поміж горішнім і земним. Нехай приклад із сьогоднішнього Євангелія навчить нас не боятися призначати більше часу для Бога, не пропускати недільних Святих Служб, брати участь в адорації Пресвятих Дарів. Адже цей час ніколи не буде змарнованим. Навпаки — повертаючись до своїх обов’язків, ми, збагачені Божим натхненням і благословенням, зможемо зробити більше. Як тут не пригадати стародавню мудрість з псалму Пс 127-го, 2-й вірш (особливо варто прислухатися студентам): «Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна: усе ж їсте загорьований хліб! Господь дає його у сні своїм любим».