Чому святий Павло зараховував її до плодів Святого Духа? Про це розмірковує о. Едвард Пяцельтич CSsR — редемпторист. Висвячений 2012 року, нині працює молодіжним душпастирем і катехетом у Щецінку (Приватний загальноосвітній ліцей). Завжди служить доброю порадою і подає руку допомоги в кожній ситуації.
— Ця реальність (лагідності) часто асоціюється за слабкістю, але насправді вони не мають нічого спільного. Лагідність це плід Святого Духа. Інколи я бачу здалеку, як пастух іде зі своїми вівцями. А ще ми кажемо: «тихий, лагідний, сумирний, як агнець». Але якщо правду казати, то той «агнець», тобто баранчик у стаді, цілком може і свої ріжки показати. Натомість ми, коли хочемо бути «як агнці», то не збираємося «показувати ріжки», а хочемо бути сповнені плодів Святого Духа.
Чим є лагідність? Чим вона є для нас? Чим вона є у житті? Лагідна людина — то не слабка людина, а мила у поведінці, ласкава у бутті з іншими. Лагідність не існує сама по собі, вона завжди має для нас асоціюватися зі стосунками з іншими, з міжлюдськими зв’язками. А виникати вона має, серед іншого, також і з нашої любові до цієї іншої людини. Лагідність несе щастя і мир між людей. Тому вона така важлива й цінна, зокрема сьогодні, коли нам так часто бракує цього миру, коли нас оточують різні речі, що не дозволяють нам бути добрими один до одного, цей дар є якнайбільш актуальним і якнайбільше потрібним — аби наше щоденне буття з іншими людьми було гарним у Святому Дусі.
За матеріалами: deon.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
