Роздуми над Словом Божим на XIV звичайну неділю, рік А
Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.
Свята Тереза від Дитяти Ісус, пояснюючи суть своєї дитячої дороги до Бога, говорила, що бачила себе маленькою дитиною: дитям, яке стоїть перед високими і крутими сходами, бачить угорі свого батька і починає робити все, щоб до нього дістатись. Та навіть перша сходинка зависока, а дитина ще й ходити не зовсім уміє… Однак вона вперто старається. Аж врешті від утоми та розчарування починає плакати. І ось батько сам спускається зі сходів, бере дитину на руки та несе її аж на самісінький верх. Тому св. Тереза казала, що вона тільки намагається зробити, що може, — решту за неї зробить Господь.
Я прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що Ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам.
Виходить, що справжній учень Ісуса повинен зберігати в собі щось дитяче:
– аби чогось навчитися, треба вірити, що ще не все знаєш;
– щоб отримати допомогу, треба вірити, що сам ти не все вмієш;
– аби знайти захист, треба вірити, що є сили, сильніші за твої;
– щоб називати Бога своїм Батьком, треба стати дитиною.