Душпастирі та близькі хворої особи повинні піклуватися про те, щоби недужі вчасно дістали зміцнення цим таїнством.
Тому необхідно подбати, аби через відповідну катехизу вірні глибоко пізнали природу таїнства, щоб у належний час сам хворий чи особа похилого віку були здатні попросити про таїнство та прийняли його побожно і свідомо. Якщо хворий уже не може розмовляти, непритомний або в тяжкому стані й не може самостійно попросити про вділення таїнства, за нього просять близькі. Вони також відповідальні за те, щоби підготувати помешкання і хвору людину до гідного звершення таїнства. Зокрема, у шпиталях велику роль у цьому відіграє медичний персонал, який, попередньо узгодивши деталі зі священиком і родиною, може дуже позитивно вплинути на відповідне приготування хворого до прийняття таїнства. Інколи достатньо лише інформації про можливість приступити до таїнства, аби спонукати людину замислитися і прийняти рішення попросити про Єлеопомазання.
Участь близьких виявляється також у підготовці деяких необхідних для здійснення таїнства речей. Тільки священик уділяє Таїнство Єлеопомазання, а отже, він має принести з собою все необхідне. Проте в ситуації, коли існує небезпека смерті, а священик не має при собі олії для звершення Єлеопомазання, її можуть підготувати близькі. Це має бути оливкова або, якщо це неможливо, інша рослинна олія. Надлишок цієї олії після здійснення таїнства спалюється разом із ватою, на яку її було налито.
Підготувала Вікторія Семенова, "Католицький Вісник" №21/ 2014
фінансово.
Щиро дякуємо!
