Щасливі астрономи. Фото з німецької станції спостереження.
Тобто вийшла вона давненько, але сьогодні, 12 листопада 2014 р., — тріумфальний день для освоєння космосу, для України у світі, для земної науки загалом… Подія така важлива, що її значення навіть важкувато усвідомити.
Поки у соцмережах обговорюють навий фільм Кріса Нолана про міжзіркові перельоти, у реальності людство здійснило ще один важливий крок у вивченні Всесвіту. Сьогодні, вперше в історії, космічний апарат спустився на поверхню комети. Весь проект від 1996 по 2015 рік оцінюють в 1,4 млрд євро.
Це — комета 67Р/Чурюмова-Герасименко, розташована від нас за 500 млн. км. Її відкрили ще 1969 року двоє вчених: Світлана Герасименко з кафедри астрономії Київського університету, і Клим Чурюмов, який тоді працював у Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України. Своє відкриття вони зробили під час експедиції в Алмати (тоді Алма-Ата). Цікаво, що комету відкрили випадково, під час вивчення знімків іншої комети — Комас-Сола.
Близько 11.00 апарат Philae успішно відстикувався від «Розетти», а близько 13.00 за київським часом зонд почав передавати на «Розетту» телеметричні дані, а відповідно, їх почали отримувати на Землі. Близько 18.00 дані надходили уже з поверхні. Приймала їх станція в Австралії.
Космічний апарат відправився до цієї комети ще 2004 року і досяг її у серпні 2014-го (просто нам було не до того, щоб звертати увагу на «справи небесні»). На підставі даних, отриманих від «Розетти» за весь цей час, уже пишуться десятки наукових праць. Сама назва місії відсилає до кам’яної плити, знайденої поблизу міста Розетта, яка дозволила розшифрувати єгипетські ієрогліфи. Вчені сподіваються, що дані про комету з «Розетти» дозволять розшифрувати секрети нашого Всесвіту.
Сьогоднішня висадка зонда стала однією з центральних подій у науковому співтоваристві планети. Пряму трансляцію зі станції управління проектом Європейської космічної асоціації (ESA) можна було дивитися онлайн, а хештег #CometLanding вивели у топи Твіттера. До речі, у зонда Philae, як і в марсохода Curiosity, є свій Twitter-акаунт, де поміщають ось такі милі твіти:
До речі, перед цим «Розетта» стала «автором» одного з найкрутіших селфі в історії інтернет-культури. На світлині видно одну з 14-метрових сонячних панелей «Розетти» і саму комету — на відстані 16 км. від апарату.
Роздивитися розташування комети відносно Сонячної системи та розташування апарату «Розета» можна за онлайн-візуалізацією, підготовленою в ESA.
В чому фішка події, окрім наукових очікувань? В тому, що приземлитися на об’єкті розміром у 4 км., який рухається зі швидкістю 140 тис. км./год. на відстані 700-800 млн. км. від Сонця, це ДУЖЕ І ДУЖЕ високе мистецтво.
Певно, сьогодні ще небагато людей, навіть серед тих, хто сидить у центрі контролю за польотами ESA, усвідомлюють наслідки того, що сьогодні сталося. Все відбулося згідно з планом, наразі не зареєстровано жодних погрішностей апарату, справно працює зонд.
Чого можна шукати на кометі? Інформації про початки Сонячної системи. Дослідження комет — це космічна археологія, бо вони самі збудовані з праматерії, найстаршої матерії, з якої збудована Сонячна. Друге питання це вода. Її, повністю або частково, принесли на Землю саме комети. На Землю та на деякі інші планети й місяці Сонячної системи. На деяких із них сьогодні вже води немає. Але в минулому вона напевно була.
Ну і питання життя. Philae шукатиме сліди хімічних з’єднань, із яких могли на Землв постати білки. Ті, соєю чергою, стали основою КОЖНОЇ живої клітини на нашій планеті. Чи тільки на цій планеті? Якщо комети насправді принесли елементи, з яких постало життя, це означає, що воно було «засіяне» не тільки на Землі. Де воно ще вижило?
Ну ось. Велике, величезне мистецтво привести апарат за мільйони кілометрів — наступний крок людства у космос. І цей крок пов’язаний з Україною та її вченими.